ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №826/1102/16
адміністративне провадження №К/9901/2465/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гімона М.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Келеберди В.І. від 23 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. від 19 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" щодо нікчемності договору № 008-26514-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 12 лютого 2015 року та договору № 004-26523-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 13 лютого 2015, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також щодо застосування наслідків нікчемності до договору № 008-26514-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 12 лютого 2015 року та договору № 004-26523-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 13 лютого 2015 року, оформлене наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" від 16 вересня 2015 року № 813;
- зобов`язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме - відносно ОСОБА_1 за договором № 008-26514-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 12 лютого 2015 року та договором № 004-26523-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 13 лютого 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що дії Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В . у частині визнання нікчемним договорів банківського вкладу (депозиту) № 008-26514-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 12 лютого 2015 року, та № 004-26523-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 13 лютого 2015 року на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є протиправними, оскільки договір банківського вкладу, укладений між ОСОБА_1 та банком, є публічним договором відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відтак, укладений між позивачем та ПAT "Дельта Банк" договір вкладу є типовим і не містить жодних індивідуальних умов, пільг або переваг, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання договору вкладу нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року, позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", частково скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову, а саме:
визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині невключення ОСОБА_1 ;
зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначення сум, що підлягають відшкодуванню згідно із договором № 008-26514-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 12 лютого 2015 року та договором № 004-26523-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 13 лютого 2015 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підстави вважати правочини, укладені між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", нікчемним відсутні, оскільки договори вкладу № 008-26514-120215 від 12 лютого 2015 року та № 004-26523-130215 від 13 лютого 2015 року укладені до винесення Правлінням Національного банку України постанови № 150 від 02 березня 2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", тобто позивач не був обізнаний на момент укладення договору про неплатоспроможність банку, а договір вкладу укладений позивачем з банком за формою є стандартним, який пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені.
При цьому апеляційний суд, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов до висновку, що наказ Уповноваженої особи Фонду є внутрішнім актом та не породжує жодних правових наслідків, відтак, не може бути предметом судового розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року (у відповідній частині) та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 18 січня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гімона М.М. та Коваленка Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір № 008-26514-120215 банківського вкладу "Найкращий від Миколая" у євро відповідно до якого, вкладником в банку розміщено вклад у сумі 3 310,00 євро на строк до 11 серпня 2015 року. Відповідно до пункту 1.4 договору процентна ставка за вкладом складає 4.5%.
13 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством "Дельта Банк" було укладено договір № 004-26523-130215 банківського вкладу "Найкращий від Миколая" у євро відповідно до якого, вкладником у банку розміщено вклад у сумі 3 250,00 євро на строк до 12 серпня 2015 року. Відповідно до пункту 1.4 договору процентна ставка за вкладом складає 4.5%.
Згідно з платіжним дорученням № 45809215 від 12 лютого 2015 року та № 45856039 від 13 лютого 2015 року кошти в іноземній валюті були перераховані на вкладний рахунок позивача.
Постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51, яким розпочато з 03 березня 2015 року процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 внесені зміни до рішення від 02 березня 2015 року № 51 щодо строку запровадження тимчасової адміністрації на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" та повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. продовжено до 02 жовтня 2015 року включно.
Постановою Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Від тимчасової адміністрації банку на адресу позивача надійшли повідомлення про нікчемність правочину (за вихідними № 8821/9, № 8831/13 від 23 вересня 2015 року), якими позивача повідомлено про нікчемність договору № 008-26514-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 12 лютого 2015 року та договору № 004-26523-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 13 лютого 2015 року, укладених між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та наголошено на тому, що відповідно до статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Позивачу стало відомо, що наказом Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" від 16 вересня 2015 року № 813 визнано нікчемними правочини згідно з переліком та зокрема, договір № 008-26514-120215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 12 лютого 2015 року та договір № 004-26523-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 13 лютого 2015 року, укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у силу статті 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України (далі - НБУ) видає обов`язкові для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб акти, відтак, постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою, зокрема, встановлено заборону банку щодо проведення будь-яких операцій, результатом яких може стати збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами, також є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, якою частково скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року, відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитних рахунках ОСОБА_1 , відкритих відповідно до укладених договорів банківського вкладу № 008-26514-120215 від 12 лютого 2015 року та № 004-26523-130215 від 13 лютого 2015 року, знаходилась сума 6560 євро.
Кошти на депозитний рахунок позивача були зараховані шляхом перерахування із поточного рахунку третьої особи у ПАТ "Дельта Банк", що підтверджено платіжними дорученнями № 45809215 від 12 лютого 2015 року та № 45856039 від 13 лютого 2015 року.