ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 травня 2019 року
справа №826/11565/18
адміністративне провадження №К/9901/11527/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у складі суддів Кучми А. Ю., Аліменка В. О., Безименної Н. В.
у справі №826/11565/18
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
У липні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог від 24 липня 2018 року б/н (т. 2 а.с. 115), до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення № СП-391/2018/4411-05 від 02 липня 2018 року "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту", з мотивів безпідставності його прийняття.
05 грудня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийняте поза межами строків спеціального розслідування, встановлених частиною третьою статті 8 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну". До того ж загальний період дослідження сягав 5 років, що має бути додаткового обґрунтовано. Суд першої інстанції вказав, що за відсутності належного обґрунтування прийнятності заяви щодо проведення спеціального розслідування, рішення №СП-391/2018/4411-05 не може вважатись законним внаслідок неналежної оцінки відповідачем підстав для його прийняття.
18 березня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірний акт безпосередньо не зачіпає прав та законних інтересів позивача, оскільки встановлює квоти та передбачає застосування спеціальних заходів до імпортерів. Судом апеляційної інстанції також досліджено та спростовано твердження позивача щодо прийняття оскаржуваного рішення поза межами строків спеціального розслідування у зв`язку з тим, що такий строк був продовжений рішенням, яке не є предметом оскарження у цій справі.
23 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи порушення норм процесуального права, Товариство вказує, що суд апеляційної інстанції не повинен був розглядати апеляційну скаргу третьої особи, а при вирішенні клопотань про залучення до участі у справі третіх осіб та відкладення розгляду справи, суд не виніс жодної ухвали, що і стало підставою для заявлення клопотання про відвід колегії суддів.
Порушення норм матеріального права доводиться Товариством на тій підставі, що, за його позицією, спірне рішення торкається інтересів позивача, оскільки він мав статус заінтересованої особи під час здійснення спеціального розслідування. Крім того, Товариство вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив того факту, що після прийняття спірного рішення, позивач закуповує імпортовану сірчану кислоту з Республіки Білорусь виробництва Відкритих акціонерних товариств "Нафтан" та "Гомельський хімічний завод" за завищеними цінами. Також з вересня 2018 року збільшилася ціна і на вітчизняну сірчану кислоту і, як наслідок, збільшилася собівартість продукції.
Загалом позивач не погоджується із запровадженням квот та вказує, що в силу дії частини дев`ятої статті 16 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22 грудня 1998 року № 332-XIV (далі - Закон № 332) та Порядку ліцензування імпорту товарів в Україну, які є об`єктом застосування спеціальних заходів, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейського інтеграції України від 01 серпня 202 року № 232, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2002 року за № 685/6973 (далі - Порядок № 232), він не зміг отримати відповідну ліцензію, що унеможливлює задоволення власних виробничих потреб позивача. Позивач наголошує на наявності дефіциту кислоти сірчаної.
Додатково позивач обґрунтовує, що оскаржуване рішення відповідача прийняте поза межами строків, визначених законодавством, а саме на 336 день, а не 330, а рішення про порушення спеціального розслідування прийняте з порушенням 30-денного строку від дня надходження заяви. На думку, Товариства строк дослідження обставин в 5 років є необґрунтованим у жодному рішенні відповідача.
У зв`язку із наведеним скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/11565/18.
08 травня 2019 року справа № 826/11565/18 надійшла до Верховного Суду.
10 травня 2019 року та 17 травня 2019 року Верховним Судом зареєстровано, відповідно, відзиви відповідача та третьої особи на касаційну скаргу.
У поданих відзивах спростовуються доводи касаційної скарги. Представником обох органів у відзивах вказується, що рішення Комісії не порушує прав та інтересів позивача, оскільки дефіцит кислоти на ринку відсутній, збій поставок відбувся внаслідок неналежного виконання умов договору його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Торгсервіс", який не є виробником сірчаної кислоти, а виступає посередником. Відмова в отриманні ліцензії на імпорт товару не обумовлює протиправності спірного у цій справі рішення. Відповідач та третя особа також наголошують на тому, що всі рішення під час здійснення спеціального розслідування прийнято в межах строків, визначених статтями 8 та 9 Закону № 332.
Рішення про встановлення п`ятирічного періоду розслідування прийнято з метою більш детального та об`єктивного дослідження питання нанесення шкоди національному товаровиробнику, про що зазначено у Основних висновках Мінекономрозвитку, так само як і відображено вплив різних непередбачуваних факторів, таких як: підвищення ризиковості ведення бізнесу через анексію Російською Федерацією АР Крим, розірвання міжгалузевих зв`язків у промисловості країни внаслідок бойових дій на Сході України та втрати контролю за частиною Луганської і Донецької областей; введення додаткового імпортного збору в 5% від митної вартості промислових товарів; девальвація національної валюти; високий рівень інфляції.
К зв`язку із наведеним відповідач та третя особа просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 02 липня 2018 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі за результатами розгляду, наданих Міністерством економічного розвитку і торгівлі України звіту, матеріалів та висновків про результати проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту прийнято рішення "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту" № СП-391/2018/4411-05. Цим рішенням застосовано спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: кислота сірчана та олеум, які можуть кваліфікуватись згідно з УКТЗЕД за кодом 2807 00 00 00.
Спеціальні заходи застосовано строком на три роки шляхом запровадження режиму квотування імпорту в наступних обсягах: в перший річний період, що розпочинається з 01.09.2018 і закінчується 31.08.2019 для Республіки Білорусь - 30 769 т, Російської Федерації - 8 631 т, інших країн - 4 316 т; в другий річний період, що розпочинається з 01.09.2019 і закінчується 31.08.2020 для Республіки Білорусь - 32 307 т, Російської Федерації - 9 063 т, інших країн - 4 531 т; в третій річний період, що розпочинається з 01.09.2020 і закінчується 31.08.2021 для Республіки Білорусь - 33 923 т, Російської Федерації - 9 516 т, інших країн - 4 758 т.
Рішенням також визначено, що дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну товару походженням з країн за вичерпним переліком, наведеному у цьому рішенні.
Підставою для початку спеціального розслідування стала заява Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше хімічне об`єднання" про порушення та проведення спеціального розслідування з метою застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження, зареєстрована Міністерством економічного розвитку і торгівлі в Україні 29 червня 2017 року.
31 липня 2017 року Комісія прийняла рішення № СП-377/2017/4411-05 "Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму незалежно від країни походження та експорту", яке опубліковане в газеті "Урядовий кур`єр" 10 серпня 2017 року.
Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо порушень норм матеріального права
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне у цій справі рішення прийнято Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі на виконання вимог Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22 грудня 1998 року № 332-XIV (далі - Закон № 332).
Метою прийняття Закону № 332 є запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника та регулювання засад і порядку порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи, про що зазначено у Преамбулі цього Закону.
Органом, уповноваженим на дії, спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника від зростаючого імпорту, є Комісія, порядок створення та роботи якої визначається Законом України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22 грудня 1998 року N 330-XIV (далі - Закон № 330).
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі є Спеціалізованим органом оперативного державного регулювання в сфері зовнішньоекономічної діяльності, який очолює Голова, що за посадою є Міністром економіки з питань європейської інтеграції України. Персональний склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Комісії (частина друга статті 5 Закону № 330).
За змістом частин першої статті 8 та статті 13 Закону № 332 спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну. Об`єктивними факторами, які впливають на вітчизняного товаровиробника та досліджуються Міністерством є, зокрема, тенденцій імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, серед іншого, зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту; факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту; наявності причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди. Міністерство також вивчає фактори кількісного характеру, визначені у частині другій статті 13 Закону № 332.