ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 травня 2019 року
справа №826/4983/18
адміністративне провадження №К/9901/9265/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року у складі судді Клименчук Н.М.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у складі суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
у справі №826/4983/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз"
до Державної фіскальної служби України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Тисменицягаз" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України, які відбулись 23 вересня 2017 року по перерахунку та коригуванню суми реєстраційного ліміту, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 933 353, 00 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
30 листопада 2018 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 2001 Податкового кодексу України та Порядку № 569, і не допускає ручного втручання в її роботу. Якщо у платника податку виникли розбіжності між показниками податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний період, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до неї, та сумою податку, що міститься в складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, платнику слід перевірити правильність декларування суми податкових зобов`язань, зазначених у поданих податкових деклараціях за відповідний період. Таким чином, в даному разі доводи Товариства щодо коригування суми реєстраційного ліміту на суму 933 353,00 грн є необґрунтованими та не доречними, оскільки СЕА ПДВ є автоматизованою та враховує лише ту звітність, яка надана ТОВ "Тисменицягаз" за відповідний звітний період.
У квітні 2019 року позивачем подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що жодні зміни до Податкового кодексу України не вносилися, змінився лише підхід податкового органу до тлумачення норм статті 200-1 Податкового кодексу України та інший алгоритм розрахунку показника "Перевищ", що призвело до протиправного зменшення реєстраційного ліміту у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
03 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та справу №826/4983/18 витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва.
11 квітня 2019 року справа № 826/4983/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
23 вересня 2017 року у розрізі операцій системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) Товариства відбулося зменшення реєстраційного ліміту, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з витягом в розрізі операцій із СЕА ПДВ вбачається, що у період із 00 год. 50 хв. 06 сек. по 00 год. 50 хв. 09 сек. 23 вересня 2017 року контролюючим органом проведено 21 операцію "Перевищ" та створено 20 документів з назвою "override/період". Внаслідок таких дій зменшено реєстраційний ліміт позивача на загальну суму 933353, 00 грн.
Із долученого витягу із СЕА ПДВ вбачається, що станом на 17 год. 06 хв. 40 сек. 22 вересня 2017 року сума ліміту ("Накл") становила + 385353,74 грн, а після вчинення вищевказаних дій, станом на 00 год. 50 хв. 09 сек. - 547999, 26 грн.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема положеннями Податкового кодексу України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569.