1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ



21 травня 2019 року

справа №826/15793/15

адміністративне провадження №К/9901/28468/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року у складі суддів Іщука І.В., Погрібніченка І.М., Шулежка В.П.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у складі суддів Ключковича В.Ю., Борисюк Л.П., Собківа Я.М.

у справі № 826/15793/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Габіоні Будпроект"

до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,



У С Т А Н О В И В :


4 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Габіоні Будпроект" (далі Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, перший відповідач у справі), Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві (після реорганізації Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві) (далі - податковий орган, другий відповідач у справі), в якому просило (з урахуванням закриття провадження в частині) визнати протиправними дії ДФС щодо відмови у прийнятті поданого Товариством податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, визначити прийнятим та зареєстрованим 8 лютого 2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, зобов`язати податковий орган прийняти та визнати поданим 8 лютого 2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року.



Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано прийнятим та зареєстрованим 8 лютого 2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року, що доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 8 лютого 2015 року в 22 год. 49 хв.



У квітні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення цих судів та ухвалите нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.



У запереченні на касаційну скаргу Товариство повторює доводи, аналогічні викладеним у позові та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.



Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.



Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.



Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.



Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між Товариством та податковим органом укладено договір про визнання електронних документів від 26 лютого 2014 року № 260220141.



Квитанції № 1 та № 2 підтверджують, що договір про визнання електронних документів від 26 лютого 2014 року № 260220141 прийнято контролюючим органом.



Товариство засобами електронного зв`язку подало до податкового органу 8 лютого 2015 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014 року. Однак, вказаний податковий розрахунок не прийнятий на центральному рівні, що підтверджується квитанцією № 1.



Після отримання даного повідомлення Товариство дізналось про розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів № 260220141 від 26 лютого 2014 року в односторонньому порядку.




................
Перейти до повного тексту