ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 травня 2019 року
справа №826/14542/15
адміністративне провадження №К/9901/19420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Феон"
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року у складі судді Іщука І.О.
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у складі суддів Мацедонської В.Е., Грищенко Т.М., Лічвецького І.О.
у справі № 826/14542/15
за позовом Малого приватного підприємства "Феон"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У липні 2015 року Мале приватне підприємство "Феон" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2015 року № 0002342204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 61407,50 грн (49 126,00 грн - основний платіж, 12281,50 грн - штрафні (фінансові) санкції) та № 0002352204, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 58483,75 грн (46787,00 грн - основний платіж, 11696,75 грн - штрафні (фінансові) санкції), з мотивів безпідставності їх прийняття.
09 лютого 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції висновувався з правомірності прийнятих податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок непідтвердження належними, допустимими і достатніми первинними документами бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій.
27 квітня 2016 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 01 липня 2015 року №0002352204. В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції висновувався з протиправності податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2015 року №0002352204, так як воно прийняте поза межами строку, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2015 року №0002342204, суд апеляційної інстанції виходив з нереальності господарської операції з ТОВ "ГазУкраїна-2020", внаслідок здійснення яких платником протиправно визначено витрати та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.
У травні 2016 року позивачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. У касаційній скарзі платник податків посилається на реальність господарських операцій з ТОВ "ГазУкраїна-2020" та підтвердження товарності вказаної операції належними та допустимими доказами, зазначає про помилковість застосування преюдиції судового рішення (вироку) у кримінальній справі відносно директора контрагента.
01 липня 2016 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 26 травня 2016 року, справу № 826/14542/15 витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва.
03 листопада 2016 року справа № 826/14542/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
09 лютого 2018 року справа № 826/14542/15 разом з матеріалами касаційного провадження №К/9901/19420/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Заперечення або відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення відповідають з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідачем в період з 02 червня 2015 року по 05 червня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "ГазУкраїна-2020" за період з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року, за результатами якої складений акт від 12 червня 2015 року №256/26-57-22-04-10/21634795 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.11 статті 138, підпункту 139.1.1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період 2012 року у розмірі 49 126,00 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6. статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період серпень 2012 року та листопад 2012 року на загальну суму 46787,00 грн.