ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 травня 2019 року
справа №824/355/18-а
адміністративне провадження №К/9901/6582/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року у складі судді Бондарюка О.В.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у складі суддів Сушка О.О., Смілянця Е.С., Залімського І.Г.
у справі №824/355/18-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Чернівецькій області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2017 року №52491-13, №52488-13, №52486-13, №52484-13, №52487-13, №52485-13, №52483-13, №52490-13, №52489-13 та від 18 грудня 2017 року №524831-13, №524911-13, №524901-13, №524881-13, №524851-13, №524841-13, №524861-13, №524871-13, яким визначено суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з підстав безпідставності їх прийняття.
05 жовтня 2018 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій висновувалися з правомірності прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень.
У березні 2019 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій невірно встановили обставини справи. Зокрема, зазначає про розбіжність загальної площі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, яка становить 639,90 кв.м., а не 700 кв.м. Крім того, відповідачем двічі враховано площу будинку за адресою АДРЕСА_2, що призвело до подвійного оподаткування.
05 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 12 березня 2019 року, та витребувано справу №824/355/18-а з Чернівецького окружного адміністративного суду.
16 квітня 2019 року справа № 824/355/18-а надійшла на адресу Верховного Суду.
22 квітня 2019 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомості вбачається, що позивач на праві власності володіє наступними об`єктами нерухомості: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 700 кв.м.; квартира за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 151,4 кв.м.; будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 492,4 кв.м.; будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 427,5 кв.м.; будинок за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 549,6 кв.м.; будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 750.5 кв.м.; будинок за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 69,1 кв.м.; будинок за адресою: АДРЕСА_5 загальною площею 18.9 кв.м.; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 1059 кв.м. (право власності зареєстровано 05 серпня 2016 року); квартира за адресою: АДРЕСА_7 загальною площею 132,6 кв.м.
Згідно з Рішенням міської ради м. Києва від 23 червня 2011 року № 242/5629 (зі змінами від 11 лютого 2016 року) ставка податку становить 1 відсоток від мінімальної заробітної плати, встановлено станом на 01 січня звітного року.
Рішенням Мигівської сільської ради від 08 липня 2015 року № 991-27/15 встановлено, що ставка податку на нерухоме майно становить 0,1 відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового періоду).
Рішенням Чернівецької міської ради від 28 січня 2016 року № 80 встановлена ставка податку на нерухоме майно для житлового будинку, загальна площа якого перевищує 250 кв. м., що перебувають у власності фізичних осіб становить 1 відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року). Для нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних осіб, ставка податку становить 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року).
27 вересня 2017 року податковим органом згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлень-рішень форми "Ф" про визначення позивачу податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які направлені рекомендованим листом повернені, вручені особисто 07 листопада 2017 року:
№52491-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 1972,22 грн;
№52488-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 24,62 грн;
№52486-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 25977,64 грн;
№52484-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 556,88 грн;
№52487-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 90,01 грн;
№52485-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 641,43 грн;
№52483-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 25715,94 грн;
№52490-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 33629,61 грн;
№52489-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 5654,8 грн.
18 грудня 2017 року за результатами розгляду скарги позивача на зазначені податкові повідомлення-рішення податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№524831-13 про збільшення податкового зобов`язання на суму 41,40 грн;
№524911-13 про збільшення податкового зобов`язання на суму 114,07 грн;
№524901-13 про збільшення податкового зобов`язання на суму 1016,39 грн.
№524881-13 про збільшення податкового зобов`язання на суму 1,42 грн.;
№524851-13 про збільшення податкового зобов`язання на суму 37,07 грн.;
№524841-13 про визначення податкового зобов`язання на суму 32,21 грн.;
№524861 -13 про збільшення податкового зобов`язання на суму 56,54 грн.;
№524871 -13 про збільшення податкового зобов`язання на суму 5,2 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення вручені позивачу засобами поштового зв`язку 23 січня 2018 року.