1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



14 травня 2019 року

Київ

справа №9901/988/18

адміністративне провадження №П/9901/988/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Шарапи В.М.,

суддів Бевзенка В.М., Бившевої Л.І., Данилевич Н.А., Шипуліної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Корецького І.О.,

позивача: не з`явився,

представника відповідача: Шумар В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Верховної Ради України (далі - ВРУ)

про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

1.1 визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 27 серпня 2014 року №694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

1.2 визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

1.3 зобов`язати ВРУ на власному офіційному веб-сайті (веб-порталі http.//rada.gov.ua) привести статтю 11 Закону України від 20 квітня 2000 року №1682-ІІІ "Про природні монополії" у відповідність до редакції, чинної станом на 7 жовтня 2010 року (до змін, внесених Законом України № 2592-VI від 7 жовтня 2010 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України).

1.4 Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 4 січня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до Президента України, на підставі пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вже є спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа №П/9901/798/18).

1.5 У частині позовних вимог ОСОБА_1 до ВРУ ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 4 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12 лютого 2019 року.

2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що після його звернення до ВРУ з заявою про приведення оприлюдненої норми закону до чинної редакції, не оприлюднив на офіційному веб-сайті ВРУ статтю 11 Закону України "Про природні монополії" у чинній редакції, з урахуванням позиції Конституційного Суду України. Позивач вважає, що з боку відповідача має місце протиправна бездіяльність, наслідком якої є порушення його права на інформацію, що потягло за собою правову невизначеність в питанні чинності тієї чи іншої редакції статті 11 Закону України "Про природні монополії".

3. У відзиві на позовну заяву ВРУ зазначила, що відсутні докази про наявність факту порушення ВРУ - єдиним органом законодавчої влади, прав позивача. Крім того, відповідач посилається на відсутність компетенції ВРУ розглядати питання про звернення громадян щодо оприлюднення на офіційному веб-сайті ВРУ норм закону і зазначає, що цими повноваженнями наділений виключно Апарат ВРУ. Відтак відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними, тому підстав для задоволення позову немає.

4. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 4 січня 2019 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12 лютого 2019 року.

5. У судовому засіданні позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити.

6. 12 лютого 2019 року оголошено перерву до 12 березня 2019 року.

7. 12 березня 2019 року оголошено перерву до 4 квітня 2019 року.

8. 4 квітня 2019 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача розгляд справи перенесено на 14 травня 2019 року.

9. У судове засідання 14 травня 2019 року о 16:40 год. позивач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

10. Ураховуючи положення пункту 1 частини третьої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

11. Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, надавши оцінку всім аргументам учасників справи відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

12. Судом встановлено, що 16 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комітету з питань правової політики та правосуддя ВРУ з проханням негайно викласти на офіційному веб-сайті ВРУ та в офіційних друкованих засобах масової інформації статтю 11 Закону України "Про природні монополії" в чинній редакції, з урахуванням позиції Конституційного Суду України.

13. Листом від 23 листопада 2018 року відділ з питань звернень громадян Апарату ВРУ звернення ОСОБА_1 передав до секретаріату Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя.

14. Листом Комітету з питань правової політики та правосуддя від 27 листопада 2018 року звернення надіслано до Комітету з питань правової політики.

15. Листом Комітету з питань правової політики від 4 грудня 2018 року звернення надіслано до Міністерства юстиції України.

16. 17 грудня 2018 року Міністерство юстиції України надало відповідь заявнику щодо змісту чинної редакції статті 11 Закону України "Про природні монополії" та одночасно додало паперову копію тексту цієї статті, аналогічний текст якої розміщений на офіційному веб-сайті ВРУ як єдиного органу законодавчої влади в Україні.

17. ОСОБА_1 зазначив, що на офіційному сайті ВРУ положення частин першої, другої статті 11 Закону України "Про природні монополії", викладені в редакції Закону України від 7 жовтня 2010 року №2592-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" (далі - Закон №2592-VI) та Закону України від 7 липня 2011 року №3610-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій у сфері зв`язку та інформації, ринків цінних паперів та фінансових послуг" (далі - Закон №3610-VI).

18. Проте, згідно зі статтею 1 Закону України від 23 лютого 2014 року №763- VII "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" (який набрав чинності 13 березня 2014 року) визнано таким, що втратив чинність Закон №2592-VI.

19. Позивач вважає, що на офіційному сайті ВРУ статтю 11 Закону України "Про природні монополії" викладено в редакції, що втратила чинність з 13 березня 2014 року.

20. 20 квітня 2000 року прийнятий Закон України №1682-III "Про природні монополії" (далі - Закон №1682-III).

21. Рішенням від 8 липня 2008 року № 14-рп/2008 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме: положення абзацу першого частини першої статті 11 Закону №1682-III щодо утворення та ліквідації національної комісії регулювання природних монополій Президентом України; абзацу другого частини першої зазначеної статті щодо затвердження Президентом України положень про національні комісії регулювання природних монополій; частини другої статті 11 щодо призначення та припинення повноважень голів національних комісій регулювання природних монополій, їх членів Президентом України за поданням Прем`єр-міністра України.


................
Перейти до повного тексту