ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №822/2119/16
адміністративне провадження №К/9901/19126/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи: державний реєстратор реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Руда Катерина Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Залімського І.Г., Смілянця Е.С., Сушка О.О. від 07 березня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи: державний реєстратор реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Руда Катерина Володимирівна, товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 березня 2015 року № 19893561 щодо земельної ділянки площею 3,1356 га кадастровий номер НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка в квітні 2007 року була передана спадкодавцем в оренду ТОВ "Гером Інвест-Ярмолинці", відповідно до договору оренди земельної ділянки строком на 10 років. Вказує, що з врахуванням моменту державної реєстрації договору, термін його дії закінчується 20 квітня 2017 року.
Зазначає, що у вересні 2016 року їй стало відомо, що право оренди на вказану земельну ділянку продовжено на новий 10-річний термін у зв`язку з укладенням додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, за якою термін оренди збігає у 2025 році.
Однак, будь - яких дій пов`язаних із переукладенням, підписанням додаткової угоди і нового договору оренди не вчиняла, тому звернулась в суд з вказаними позовними вимогами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Хмельницький окружний адміністративний від 18 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Руда Катерина Володимирівна, не встановивши необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень інформацію прийняла протиправне рішення про державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки за Товариство з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці".
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" задоволено, постанову Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18 листопада 2016 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що Ярмолинецькою районною державною адміністрацією на підтвердження правомірності дій державного реєстратора було подано матеріали реєстраційної справи, у яких містилась відповідь Відділу держгеокадастру в Ярмолинецькому районі про відсутність зареєстрованих прав оренди на земельну ділянку позивача станом на 01 січня 2013 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 24 квітня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 822/2119/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи: державний реєстратор реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Руда Катерина Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Ярмолинці" про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року.
Учасники справи письмових клопотань не заявляли та не інформували про наявність будь-яких нових обставин, які варто врахувати Верховному Суду під час касаційного перегляду справи, з урахуванням часу, що пройшов з моменту винесення оскаржуваних рішень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці", як орендарем, та фізичною особою ОСОБА_2, як орендодавцем, 20 квітня 2007 року було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 3,14 га, строком на 10 років.
Вказаний договір зареєстрований у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК.
В подальшому, орендодавець - ОСОБА_2 помер, а його спадкоємцем є ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 листопада 2013 року.
11 березня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Рудою К.В., на підставі договору оренди земельної ділянки № 233 від 01 липня 2014 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці", як орендарем, та фізичною особою ОСОБА_1, як орендодавцем, прийнято рішення № 19893561 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме проведено державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки, що розташована на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гером Інвест-Ярмолинці".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що державному реєстратору реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області Рудій К.В. необхідно було направити запит до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, щодо встановлення зареєстрованих речових прав на належну їй земельну ділянку. Договір оренди земельної ділянки від 20 квітня 2007 року у відповідності до норм чинного законодавства було зареєстровано у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП центру ДЗК, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.
Від інших учасників справи заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18 листопада 2016 року та постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Вирішуючи спір у цій справі по суті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що такий спір є публічно-правовим та має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства. Однак, колегія суддів вважає такий висновок передчасним з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За правилами частини першої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.