ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
21 травня 2019 року
справа №826/11026/15
адміністративне провадження №К/9901/25869/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у складі судді Погрібніченка І.М.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у складі суддів Вівдиченко Т.Р., Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,
у справі №826/11026/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна"
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
08 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 21 січня 2015 року №0000312202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на 3 432 677 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 858169 грн, та №0000322202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 344 916 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 86229 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
22 грудня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, задоволені позовні вимоги Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 21 січня 2015 року № 0000312202 та № 0000322202.
Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.
27 жовтня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
21 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 27 жовтня 2016 року, справа із суду першої інстанції не була витребувана.
25 січня 2017 року Товариством наданий відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
20 лютого 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/25869/18 передані до Верховного Суду.
22 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/25869/18 прийняті до свого провадження та витребувана справа №826/11026/15 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38323318, перебуває на податковому обліку з 09 серпня 2012 року, є платником податку на додану вартість з 01 жовтня 2012 року, основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля фармацевтичними товарами, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, для здійснення якої ним отримано ліцензію Державної служби України з лікарських засобів серії АВ №599839 від 20 листопада 2012 року.
Податковим органом у листопаді - грудні 2014 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07 серпня 2012 року по 31 грудня 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 23 грудня 2014 року №1412/26-54-22-02/38323318 (далі - акт перевірки).
Керівником податкового органу 21 січня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.
Податковим повідомленням - рішенням № 0000312202 позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на 3 432 677 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції на 858 169 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням - рішенням № 0000322202 позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 344 916 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 86229 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов`язання визначені положення підпункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 07 серпня 2012 року по 31 грудня 2013 року Товариством для забезпечення своєї господарської діяльності були замовлені та придбані послуги з розробки, друку та розповсюдження рекламних матеріалів фармацевтичних препаратів та біологічно активних добавок (надалі - БАДів), що реалізуються останнім, на телебаченні і радіо, друкованих засобах масової інформації та інших розповсюджувачів реклами у рамках господарських правовідносин із наступними контрагентами (Виконавцями): Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція " 361 Україна" за укладеним договором про комплексне рекламне обслуговування №361РА-00022 від 01 квітня 2013 року та Додатками №№1-10 до нього (надалі - Договір №361РА-00022) позивачу надані послуги на загальну суму 16321492,12 грн із розміщення рекламних матеріалів на телебаченні, радіо та в мережі Інтернет, фізичною особою-підприємцем за укладеним договором №15/05 від 15 травня 2013 року із відповідними додатками до нього позивачу були надані послуги на суму 470 000,00 грн із розміщення інформаційних матеріалів у друкованих ЗМІ, фізичною особою-підприємцем за укладеними договорами про надання послуг №20042013 від 20 квітня 2013 року та №21042013 від 21 квітня 2013 року позивачу були надані послуги на загальну суму 825 000,00 грн із організації семінарів, а за договором №22042013 від 22 квітня 2013 року - послуги на суму 120 000,00 грн із розміщення інформаційних матеріалів у друкованих ЗМІ, ТОВ "Моріон" за укладеними договорами №188 від 13 вересня 2013 року та №183/К від 13 вересня 2013 року із відповідними додатками до них позивачу були надані послуги на загальну суму 181 565,12 грн із розміщення інформаційних матеріалів у друкованих ЗМІ, ТОВ "Пергам" за укладеним договором №02/10 від 02 жовтня 2013 року позивачу надані послуги на загальну суму 53 261,10 грн із розміщення інформаційних матеріалів у друкованих ЗМІ.
Також на підставі акта перевірки встановлено, що Товариством у декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 року задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, на загальну суму 381 410 637,00 грн, включивши до складу інших витрат витрати на збут, які сформовані із понесених позивачем витрат у розмірі 17 971 318,00 грн, у зв`язку із придбанням рекламних послуг від зазначених вище контрагентів, а саме: від ТОВ "Рекламна агенція " 361 Україна" - на загальну суму 16 321 492,12,00 грн; від ФОП - на загальну суму 945 000,00 грн; від ФОП - на загальну суму 470 000,00 грн від ТОВ "Моріон" - на загальну суму 181 565,12 грн; від ТОВ "Пергам" - на загальну суму 53 261,10 грн.
У періоді, який перевірявся, на формування показника витрат на збут вплинули також понесені позивачем витрати у розмірі 95 401,00 грн на придбання послуг із сервісного обслуговування орендованого останнім нежитлового приміщення (офіс 4-203), розташованого на 2-ому поверсі в будівлі під літерою "Ф" за адресою: м . Київ, пр-т Московський, 9, корпус 4, вхід "В", у рамках виконання умов укладеного ТОВ "Софарма Україна" (Суборендар) із ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" (Орендар) договору суборенди №59-К від 10.12.2012 року.
Загальний розмір сформованого та задекларованого показника податкового кредиту у сумі 1 761 396,00 грн вплинуло включення до його складу суми ПДВ у розмірі 344916,00 грн, яка сплачена позивачем у період листопад-грудень 2013 року у складі вартості придбаних рекламних послуг у ТОВ "Рекламна агенція " 361 Україна" на підставі отриманих від виконавця податкових накладних за Договором №361РА-00022.
Факт отримання послуг від контрагентів позивача підтверджений актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактури та рахунками на оплату, податковими накладними, ефірними довідками та рекламними матеріалами, актами прийому-передачі сервісних послуг та рахунками на їх оплату, банківськими виписками.
Склад податкового правопорушення податковий орган вбачає в завищенні позивачем задекларованого показника витрат на збут у складі витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, на загальну суму 18 066 719,00 грн, що призвело до заниження податку на прибуток на 3 432 677,00 грн, а також завищення розміру податкового кредиту на суму 344 916,00 грн, що призвело до заниження суми ПДВ на 344 916,00 грн, оскільки такі відображені у податковій звітності дані сформовані за рахунок понесених Товариством витрат на придбання рекламних послуг у ТОВ "Рекламна агенція " 361 Україна", ФОП, ТОВ "Моріон" та ТОВ "Пергам" за укладеними договорами про надання послуг, а також на придбання сервісних послуг по обслуговуванню орендованого позивачем приміщення у ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" в рамках виконання умов договору суборенди №59-К, які за висновком податкового органу не пов`язані із веденням платником податку своєї господарської діяльності.
Також встановлено, що для здійснення своєї основної господарської діяльності з оптової (переважно) й роздрібної торгівлі фармацевтичними препаратами та БАДами Товариством були замовлені та отримані послуги, зокрема, послуги з комплексного рекламного обслуговування, від ТОВ "Рекламна агенція " 361 Україна", ФОП, ТОВ "Моріон", ТОВ "Пергам", на підставі укладених із ними договорів про надання рекламних послуг та відповідних до них додатків, в яких сторонами узгоджено кількість, обсяги реклами, а також порядок та строки надання послуг, їх вартість, тощо.
Обсяг та реальність спірних господарських операцій відповідачем не оскаржується.
Судами попередніх інстанцій встановлені всі складові господарських операцій здійснених контрагентами позивача в розрізі кожного контрагента, укладеного ним договору, різновиду послуг, способу та форми їх надання, документального та іншого здійснення (виконання) та закріплення.
За результатами дослідження здійсненого у ході судового розгляду справи наданих Товариством до перевірки договорів та документів первинного обліку (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, рахунки на оплату, податкові накладні, банківські виписки), що наявні у матеріалах справи, судом першої інстанції вірно встановлено відображення у них необхідної для цілей оподаткування інформації про зміст отриманих рекламних послуг, їх вартість, встановлена відповідність документів вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень частин першої, другої, третьої статті 9, частини першої статті 14, частини другої статті 21 Закону України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), який зумовив висновок про те, що під рекламними засобами слід розуміти будь-які засоби, що використовуються для реклами до її споживача в будь-якій формі та в будь-який спосіб. Законодавство не обмежує у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про товариство, товар та його господарську діяльність, є рекламою.