ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №405/704/17(2-а/405/29/17)
адміністративне провадження №К/9901/23707/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Шевченко І.М. від 10 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гімона М.І., Чумака С.Ю., Юрко І.В. від 20 липня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області у ненаданні висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах державної податкової служби (податкової міліції) внаслідок захворювання за наслідками нещасного випадку;
- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області надати висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах державної податкової служби (податкової міліції) внаслідок захворювання за наслідками нещасного випадку відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) в редакції Закону від 13 лютого 2015 року № 208-УІІІ та направити висновок щодо виплати грошової допомоги до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення виплати;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України призначити до виплати позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із ІІІ групою інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону № 565-XII в редакції Закону від 13 лютого 2015 року № 208-УІІІ в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В обґрунтування позову зазначено, що колишні працівники міліції, а також податкової міліції, яким внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановлено інвалідність після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" № 208-VІІІ від 13 лютого 2015 року, мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень статті 23 Закону № 565-XII в порядку та на умовах визначених Порядку та умовах призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565-XII.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2017 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 19 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 405/704/17(2-а/405/29/17), витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 17 травня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 405/704/17(2-а/405/29/17).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував на службі в органах податкової міліції Державної фіскальної служби України, обіймав посаду заступника начальника відділу власної безпеки при Головному управлінні Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, має спеціальне звання - полковник податкової міліції.
Наказом Державної фіскальної служби України від 19 лютого 2016 року № 437-о позивача було звільнено з 23 лютого 2016 року із займаної посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у відставку (зі зняттям з військового обліку) через хворобу.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 1 2ААА № 171442 ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності з 31 березня 2016 року, причиною інвалідності у вказаній довідці зазначено: "травма отримана при виконанні службових обов`язків". Зв`язок отримання ОСОБА_1 травми з виконанням ним службових обов`язків також підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА № 007070.
Позивачем відповідно до статті 356 Податкового кодексу України, статті 23 Закону України "Про міліцію" подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності.
Листом Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області від 16 січня 2017 року № 15/Г/11-28-04-33 у задоволенні його звернення щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності в наслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, було відмовлено з посиланням на втрату чинності Закону № 565-XII, який передбачав право на отримання такої допомоги та повідомлено про можливий розгляд питання виплати допомоги після внесення відповідних змін до законодавства.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу Головне управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, задоволено позовні вимоги. Скаржник вказує на те, що на момент встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності Закон України "Про міліцію", яким передбачено соціальний захист працівників міліції та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі/смерті або каліцтва працівника міліції та компенсації заподіяння шкоди майну, з 07 листопада 2015 року, втратив чинність, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Натомість, положення Закону України "Про Національну поліцію" і Порядку № 850 не поширюється на працівників податкової міліції.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.