ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №814/3883/15
касаційне провадження №К/9901/14514/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 (головуючий суддя -Золотніков О.С., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі №814/3883/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" звернулося до адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними дії Миколаївської митниці ДФС щодо визначення митної вартості товарів, що були імпортовані за Контрактом №07/11 від 10.11.2014, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості; зобов`язати Миколаївську митницю ДФС скасувати рішення про коригування митної вартості №504070000/2014/000023/2 від 20.11.2014 та внести письмове рішення щодо визначення митної вартості товару, що був імпортований з Контрактом №07/11 від 10.11.2014 року, із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 адміністративний позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що з метою митного оформлення поставленого на користь позивача, згідно умов контракту №07/11 від 10.11.2014, укладеного між позивачем та ТОВ "Інтерфлот-Продукт" товару, декларантом 19.11.2014 подано до митниці МД №504070000/2014/006316 та задекларовано: "прокат плоский - жерсть біла, лакована, електролітичного лудіння, листова, використовується харчовій промисловості, ТП 14-101-405-2000; ГОСТ 13345-85, клас покриття - 1, твердість В, розмір - 0,19х724х816мм". Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів. За результатами розгляду МД та доданих до них документів, з урахуванням додатково поданих на електронне повідомлення митниці, посадовою особою митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2014/000023/2 від 20.11.2014. Митну вартість ввезеного товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутність страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість пакування та транспортування); наявні розбіжності (різні вантажоодержувачі зазначені у товаротранспортній накладній та інвойсі; в товаротранспортній накладній не вказано перевізника; в довідці про транспортні витрати не вказано номер товаротранспортного документа, по якому здійснювалось перевезення); декларантом не надано в повному обсязі витребувані митним органом документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані до митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору); судом не встановлено розбіжностей у поданих до митного оформлення документах; розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін зазначених у інвойсах.
Скасовуючи рішенням суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем до митного оформлення надано неповний пакет документів, а надані документи не спростовують виявлені розбіжності та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція-Центр" подало касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного органу надано пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом, а тому відсутні підстави для коригування органом доходів і зборів митної вартості товару.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Як свідчать обставини справи та з`ясовано судами попередніх інстанцій, декларантом одночасно із МД №504070000/2014/006316 від 19.11.2014 було подано до органу доходів і зборів пакет документів.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.