ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
Київ
справа №825/1604/16
касаційне провадження №К/9901/14876/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 (головуючий суддя: Лобан Д.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 (головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі №825/1604/16 за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" звернулося до адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, у якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2016 №102000010/2016/000181/2, №102000010/2016/000182/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102000010/2016/000183, №102000010/2016/000184.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним).
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, адміністративний позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що з метою митного оформлення поставленого на користь позивача, згідно умов контракту від 10.09.2014 №BASM10/09/14, укладеного між позивачем та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD (постачальник) товару, уповноваженою особою декларанта - ПП "Національні традиції" 14.07.2016 було подано до митного органу МД №102110001/2016/201528 та МД №102110001/2016/201531 та задекларовано: трикотажне полотно, виготовлене з синтетичних волокон (97% поліестр, 3% спандекс). Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. За результатами розгляду МД та доданих до них документів, посадовою особою митного органу складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №102000010/2016/000183, №102000010/2016/000184, а також прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2016 №102000010/2016/000181/2, №102000010/2016/000182/2. Митну вартість ввезеного товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані до митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийнявши оскаржувані рішення та картки відмови. Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані митним органом, а посилання останнього на відсутність в поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Чернігівська митниця ДФС подала касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що надані уповноваженою особою декларанта до митного оформлення документи не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору) через відсутність у них певних відомостей щодо складових митної вартості. Попередні методи не застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а також через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Таким чином, митний орган наполягає на правильності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товарів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Як свідчать обставини справи та з`ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, уповноваженою особою декларанта одночасно із МД №102110001/2016/201528 та МД №102110001/2016/201531 подано органу доходів і зборів наступні документи: міжнародні автомобільні накладні (CMR) №3706, №0030 від 12.07.2016; коносаменти №MSCUYR337356 від 31.05.2016 та №MSCUYR355135 від 08.06.2016; некласифікований комерційний документ - платіжне доручення №79 від 03.02.2016; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №90574 від 24.05.3016 та №90585/6 від 30.05.2016; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - звіт про оцінку майна №05-04/07/135 та №05-04/07/132 від 13.07.2016; розрахунок ціни (калькуляція) №BTCN2016274/01 від 10.06.2016 та №BTCN2016286/01 від 20.06.2016; рахунок-фактура (інвойс) №BTCN2016274 від 28.05.2016 та №BTCN2016286 від 03.06.2016; пакувальний лист №б/н від 28.05.2016 та №б/н від 03.06.2016; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №14 від 13.10.2015, №6 від 19.06.2015, б/н від 01.08.2014; зовнішньоекономічний договір (контракт) BASM10/09/14 від 10.09.2014; договір про надання послуг митного брокера №20/10-14/02 від 20.10.2014; договір (контракт) про перевезення №11-11/ЮГ від 11.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 31.05.2016; декларація про походження товару №BTCN2016274 від 28.05.2016 та №BTCN2016286 від 03.06.2016; інший некласифікований документ №1/BTCN2016274 від 01.06.2016 та №1/BTCN2016286 від 20.06.2016; акт про зважування вантажів №1 від 09 липня 2016 року та №6 від 24.06.2016; акт фізичного огляду №б/н від 13.07.2016 та №б/н від 13.07.2016; видаткова накладна №0000002016274 від 26.05.2016 року та №0000002016286 від 03.06.2016; відвантажувальна спец. №BTCN2016274 від 31.05.2016 та №BTCN2016286 від 08.08.2016; комерційна пропозиція №В-11000 від 25.09.2015; листи №272 від 13.07.2013, №10.001/14.06 від 14.06.2016, №11.001/14.06 від 14.06.2016, №9.001/14.06 від 14.06.2016, №BASM2016/39 від 09.06.2016, №BTCN2016274/13 від 13.06.2016, №BTCN2016274/14 від 14.06.2016, №BTCN2016274/15 від 15.06.2016, №BTCN2016274/28 від 28.05.2016 та №273 від 14.07.2016, №10.001/22.06 від 22.06.2016, №11.001/22.06 від 22.06.2016, №9.001/22.06 від 22.06.2016, №BASM2016/43 від 23.06.2016, №BTCN2016286/20 від 20.06.2016, №BTCN2016286/21 від 21.06.2016, №BTCN2016286/22 від 22.06.2016, №BTCN2016286/3 від 03.05.2016; прайс лист №4218 від 23.05.2016 та №DF8974-9 від 01.06.2016; копія митної декларації країни відправлення №223120160818740257 від 30.05.2016 та №223120160818826761 від 06.06.2016; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-0-0-0/1.3/00/1/3/1 від 14.07.2016.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.