ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №806/1366/16
адміністративне провадження №К/9901/11634/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гуріна Д.М., Попової О.Г., Черняхович І.Е. від 18 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Охрімчук І.Г., Сіваченко І.В., Кузьменко Л.В. від 01 листопада 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів стосовно призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи з 13 листопада 2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року № 36;
- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу, як інваліду третьої групи з 13 листопада 2015 року внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до передбаченою Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) та статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі кратного прожитковому мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення та дії відповідача є протиправними, оскільки не відповідають вимогам Порядку № 975 та частини другої статті 19 Конституції України, відповідач діяв не у спосіб передбачений законом. Вважає, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, однак відповідач заяву позивача про виплату такої допомоги не розглянув, а документи повернув на доопрацювання, чим порушив його право на соціальний захист, передбачений статтею 46 Конституції України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, Міністерством оборони України у встановленому порядку не розглянуто заяву позивача та не прийнято рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги, чим допущено порушення права на належний розгляд поданої ОСОБА_1 заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 23 листопада 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 806/1366/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 17 травня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 806/1366/16.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу у збройних силах з 8 жовтня 1980 року до 26 жовтня 1982 року. У період з 22 жовтня 1980 року до 26 жовтня 1982 року позивач проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях.
Згідно акта судово-медичного дослідження (обстеження) Житомирського обласного бюро судово-медичних експертиз від 9 жовтня 2015 року № 2085 рубці на голові та обох руках, які є слідами загоєння ран, що утворились від дії тупих твердих предметів з достатньо обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок осколочних поранень за обставин та в термін, що вказаний обстеженим (жовтень 1981 року).
Протоколом Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 21 жовтня 2015 року № 3933, встановлено отримання позивачем під час проходження служби в Республіці Афганістан множинного вогнепального осколкового поранення голови, рук та ніг (контузія 1981 року), а також встановлено, що отримані позивачем поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 18 листопада 2015 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 13 листопада 2015 року. Комісією було встановлено, що поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
2 грудня 2015 року позивач звернувся до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату, через військовий комісаріат Андрушівського РВК із заявою та копіями необхідних документів щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 13 листопада 2015 року ІIІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку № 975.
Зазначені документи та заява Житомирським обласним військовим комісаріатом були направлені для подальшого розгляду до Міністерства оборони України.
20 травня 2016 року рішенням комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженим Міністром оборони України, оформленому протоколом від 20 травня 2016 року № 36, документи позивача повернуті до Житомирського обласного військового комісаріату на доопрацювання, оскільки у поданих матеріалах відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку № 975.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, задоволено позовні вимоги. Скаржник вказує на те, що позивачем не було надано на адресу Міноборони необхідних та обов`язкових документів, а саме, документа, який свідчить про причини та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.