ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №332/1417/17(2-а/332/64/17)
адміністративне провадження №К/9901/43370/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Андрюшиної Л.А. від 13 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ясенова Т.І., Суховаров А.В., Головко О.В. від 19 вересня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності І групи внаслідок поранення та захворювання, пов`язаних з виконанням позивачем обов`язків військової служби відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) та зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності І групи, внаслідок поранення та захворювання, пов`язаних із виконанням ним обов`язкової військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 156 400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 лютого 2017 року позивачу встановлено І групу інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Відповідно до Порядку № 975 одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю І групи інвалідності призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Тому розмір одноразової грошової допомоги складає 400 000,00 грн. Оскільки позивачу виплачено грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 243 600,00 грн., відтак розмір доплати одноразової допомоги при встановленні І групи інвалідності складає 156 400,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що доплата одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності здійснюється за умови, якщо такі зміни відбулися протягом двох років після первинного встановлення інвалідності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2017 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 14 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 332/1417/17 (2-а/332/64/17), витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 17 травня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2017 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 332/1417/17 (2-а/332/64/17).
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив строкову військову службу в період з 08 липня 1979 року по 20 травня 1981 року, з якого в період з 29 грудня 1979 року по 20 травня 1981 року проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан, де в період з квітня 1978 року по грудень 1989 року велися бойові дії.
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол від 12 червня 2014 року) осколкове поранення голови, правої ноги (контузія головного мозку 1980 року № 1587) ОСОБА_1 поранення (контузія), так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
26 серпня 2014 року під час первинного огляду органами МСЕК позивача визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
27 серпня 2015 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0280959 та випискою з акта огляду МСЕК серії АВ № 0280959.
Після встановлення ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 243 600,00 грн.
27 лютого 2017 року позивачу встановлено І групу інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено довідкою серії АВ № 0674224.
Після встановлення позивачеві І групи інвалідності, ОСОБА_1 звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 березня 2017 року № 32 комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оскільки зміна інвалідності на І групу відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності ІІІ групи.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує на те, що Міністерство оборони України неправомірно відмовило йому в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду І групи, яка передбачена Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки з моменту встановлення І групи інвалідності він набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.