ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №276/1015/17
адміністративне провадження №К/9901/3644/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії щодо призначення одноразової грошової допомоги, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області у складі судді Мельника М.Л. від 24 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Курка О.П., Полотнянка Ю.П. Совгири Д.І. від 17 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії щодо призначення одноразової грошової допомоги, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, ЗЧМТ контузії головного мозку і захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок № 975) та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;
- визнати протиправним і скасувати пункт 16 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи з 26 квітня 2016 року внаслідок поранення, ЗЧМТ контузії головного мозку і захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19 серпня 2016 року № 72;
- зобов`язати відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, ЗЧМТ контузії головного мозку і захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме з 12 квітня 2016 року, а також того, що рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 11 березня 2011 року № 399 та акт судово-медичного дослідження Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи від 14 січня 2011 року є тими документами, що свідчать про причину та обставини отриманих ним поранень, ЗЧМТ контузії головного мозку і захворювань, зокрема про те, що вони не пов`язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та прийняти відповідне рішення згідно Порядку № 975.
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення та дії відповідача є протиправними, оскільки не відповідають вимогам Порядку № 975 та частини другої статті 19 Конституції України, відповідач діяв не у спосіб передбачений законом. Вважає, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, однак відповідач заяву позивача про виплату такої допомоги не розглянув, а документи повернув на доопрацювання, чим порушив його право на соціальний захист, передбачений статтею 46 Конституції України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним і скасовано пункт 16 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи з 26 квітня 2016 року внаслідок поранення, ЗЧМТ контузії головного мозку і захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19 серпня 2016 року № 72, зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, ЗЧМТ контузії головного мозку і захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а також того, що рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 11 березня 2011 року № 399 та акт судово-медичного дослідження Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи від 14 січня 2011 року є тими документами, що свідчать про причину та обставини отриманих ним поранень, ЗЧМТ контузії головного мозку і захворювань, зокрема, про те, що вони не пов`язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та прийняти відповідне рішення згідно Порядку №975; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав поранення та захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі, встановленому на час звернення до Міністерства оборони України про виплату одноразової допомоги.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України області задоволено частково, рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2018 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби; скасовано пункт 16 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи з 26 квітня 2016 року внаслідок поранення, ЗЧМТ контузії головного мозку і захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19 серпня 2016 року № 72; зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 та додані документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та прийняти відповідне рішення; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2018 року, Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що враховуючи, що питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю строкової військової служби відповідачем не вирішено, оскільки документи повернуті, відтак, зобов`язання Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму є передчасним.
Натомість, частково задовольняючи позовні вимоги, Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що Міністерством оборони України у встановленому порядку не розглянуто заяву позивача та не прийнято рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги, чим допущено порушення права на належний розгляд поданої ОСОБА_1 заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975. Крім того зазначено, що питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю строкової військової служби відповідачем не вирішено, оскільки документи повернуті, в межах розгляду цієї справи, судами у цій справі правомірно було відмовлено у зобов`язанні Міністерства оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2018 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Міністерства оборони України звернулось з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 01 лютого 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання рішення та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії щодо призначення одноразової грошової допомоги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив строкову військову службу на території Республіки Афганістан в період з 13 травня 1982 року по 25 жовтня 1985 року, де в той час велись бойові дії, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .
Відповідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 732327 від 12 квітня 2011 року, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 11 квітня 2011 року - поранення, ЗЧМТ, контузія головного мозку і захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 514276 від 13 квітня 2016 року, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 12 квітня 2016 року - поранення, ЗЧМТ, контузія головного мозку і захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
28 квітня 2016 року позивач звернувся до військового комісара Володарсько- Волинського районного військового комісаріату із заявою та усіма належними додатками про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
Протоколом засідання комісії № 72 від 19 серпня 2016 року Міністерство оборони України повернуло документи позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги для доопрацювання з посиланням на те, що в поданих документах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через 3 місяці після звільнення з такої служби.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що днем встановлення інвалідності у розумінні підпункту 4 частини другої статті 4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та пункту 3 Порядку № 975 вважається дата проходження громадянином первинного огляду МСЕК. Дата підвищення групи інвалідності не може вважатися днем встановлення інвалідності. Зазначає, що на час первинного встановлення позивачеві інвалідності (11 квітня 2011 року) діяв Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок № 499), проте суди першої та апеляційної інстанції зобов`язали Міноборони розглянути питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975. Скаржник також зазначає, що у позивача відсутнє право на отримання спірної допомоги з огляду на встановлення йому інвалідності у строк, що перевищує три місяці після звільнення зі строкової служби. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства оборони України, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів попередніх інстанцій.