ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №2040/5686/18
адміністративне провадження №К/9901/2732/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лях О.П., Старосуда М.І., Яковенка М.М. від 21 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975);
- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 15 червня 2018 року оформлене пунктом 35 протоколу № 60;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком № 975, у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності на 01 січня 2017 року, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги позивачу;
- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України;
- зобов`язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.
В обґрунтування позову зазначає, що Міністерство оборони України, відмовляючи в призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що встановлено інвалідності понад 3-х місячний строк після звільнення із служби, порушує його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у зв`язку із встановлення інвалідності ІІ групи з 01 листопада 2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) захворювання, так, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що ані статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ані Порядком № 975, які діяли на час настання інвалідності позивача, не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного від 21 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року у справі скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що позивач отримав поранення та захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 18 січня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив строкову військову службу в період з 17 листопада 1986 року по 11 січня 1989 року, в тому числі у складі діючої армії під час бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан.
Згідно із випискою з акта огляду до довідки МСЕК серії 10 ААБ № 191049 від 03 жовтня 2012 року, з 02 жовтня 2012 року позивачу під час первинного огляду органами МСЕК встановлено інвалідність III групи.
В подальшому, відповідно до виписки з акта огляду до довідки МСЕК серії 12 ААБ № 479516 від 11 жовтня 2017 року, під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено інвалідність II групи з 01 листопада 2017 року.
У зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності позивач 24 листопада 2017 року подав заяву до Міністерства оборони України через Харківський обласний військовий комісаріат щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 червня 2018 року оформлене пунктом 35 протоколу № 60 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що інвалідність настала пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
Вважаючи незаконними дії Міністерство оборони України щодо відмови у нарахуванні одноразової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу Міністерство оборони України обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, задоволено позовні вимоги.
Скаржник наголошує, що станом на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності діяла редакція статті 16 Закону "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала виплату такої допомоги, у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності. Відтак, для позивача, як для особи, яка проходила строкову військову службу та отримала інвалідність, отримання одноразової грошової допомоги пов`язується з настанням інвалідності або безпосередньо під час проходження військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року не відповідає, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.