ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №0640/3998/18
адміністративне провадження №К/9901/2545/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирській обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Шидловського В.Б., Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В. від 07 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирській обласний військовий комісаріат, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, з 20 жовтня 2017 року внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 червня 2018 року № 65;
- зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок поранення (контузії), захворювань пов`язаних з виконанням мною обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Міністерства оборони України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позову зазначено, що Міністерство оборони України, відмовляючи в призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що встановлено інвалідності понад 3-х місячний строк після звільнення із служби, порушує його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у зв`язку із встановлення інвалідності ІІ групи з 20 жовтня 2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) захворювання, так, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що ані статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ані Порядком № 975, які діяли на час настання інвалідності позивача, не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного від 07 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, з 20 жовтня 2017 року внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 червня 2018 року № 65; зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок поранення (контузії), захворювань пов`язаних з виконанням мною обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку № 975; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив з того, що позивач отримав поранення та захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 17 січня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирській обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив строкову військову службу в Республіці Афганістан в період з 08 травня 1982 року по 03 листопада 1983 року.
Згідно із витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 05 березня 2013 року № 511 установлено, що травма позивача одержана внаслідок нещасного випадку, пов`язаного із проходженням військової служби.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №654514 від 29 березня 2013 року, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 25 березня 2013 року, причина інвалідності: поранення (контузія) та захворювання: Так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 861765 від 01 листопада 2017 року, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 20 жовтня 2017 року, причина інвалідності: поранення (контузія) та захворювання. так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
У зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності позивач подав заяву до Міністерства оборони України через Житомирський обласний військовий комісаріат щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Протоколом від 22 червня 2018 року № 65 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: сержанту в запасі ОСОБА_1 з у зв`язку з тим, що інвалідність настала пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
Вважаючи незаконними дії Міністерство оборони України щодо відмови у нарахуванні одноразової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу Міністерство оборони України обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, задоволено позовні вимоги.
Скаржник наголошує, що станом на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності діяла редакція статті 16 Закону "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала виплату такої допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності. Відтак, для позивача, як для особи, яка проходила строкову військову службу та отримала інвалідність, отримання одноразової грошової допомоги пов`язується з настанням інвалідності або безпосередньо під час проходження військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерство оборони України, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішення суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних