ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 912/1545/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 (головуючий суддя: Широбокова Л.П., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.)
за позовом Фермерського господарства "Південне"
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання додаткової угоди укладеною,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У травні 2017 року Фермерське господарство "Південне" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_3), підписаного 20.12.2006 між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавцем) та ФГ "Південне" (орендар) та укладеного 22.12.2006, який зареєстрований в Олександрійському районному відділенні Кіровоградської регіональної філії ДП державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №443 з урахуванням змін від 22.11.2011 до договору оренди землі №443, укладеного 22.12.2006, зареєстрованих в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 14.12.2011 за №352030004001643, в редакції, викладеній у позовній заяві.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 17.01.2017 про укладення додаткової угоди до договору оренди землі, у якому просив поновити договір оренди землі, зареєстрований 22.12.2006 за №443, зі змінами, зареєстрованими за №352030004001643. До вказаного листа у відповідності до ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" додано додаткову угоду. Відповідач у встановлений місячний строк не відповів на вказаний лист та не підписав додаткову угоду. Враховуючи викладене та відсутність заперечення відповідача, позивач вважає, що відповідно до ст.33 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі поновлено на 5 років на тих самих умовах.
3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №912/1545/17, позов задоволено частково. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_3), підписаного 20.12.2006 між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавцем) та ФГ "Південне" (орендар) та укладеного 22.12.2006, котрий зареєстрований в Олександрійському районному відділенні Кіровоградської регіональної філії ДП державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №443 з урахуванням змін від 22.11.2011 до договору оренди землі №443, укладеного 22.12.2006, зареєстрованих в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 14.12.2011 за №352030004001643, в редакції позивача за виключенням п. 2 додаткової угоди. В решті позову відмовлено.
Вказані судові рішення були переглянуті в касаційному порядку та залишені без змін постановою Верховного Суду від 18.12.2018.
4. У лютому 2019 року до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася особа, яка не приймала участі у справі і вважає, що її права порушені - ОСОБА_2, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанції впливають на права ОСОБА_2, як власника однієї із земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1; суд не залучив її до участі у справі, а рішення судів про передачу в оренду земельної ділянки ФГ "Південне" впливає на обсяг її прав відносно цієї земельної ділянки; вважає, що має право на апеляційне оскарження, оскільки не була залучена до участі у справі, не зважаючи на те, що рішення суду вже переглядалося в апеляційному та касаційному порядку.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 912/1545/17 апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2017 у справі №912/1545/17 закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
7. 02.04.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Баранець Наталією Володимирівною безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 912/1545/17.
8. Протоколом передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 11.04.2019 року у справі № 912/1545/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
9. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
10. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
11. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 13.05.2019.
12. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
13. У касаційній скарзі ОСОБА_2 (скаржник) просить ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 912/1545/17 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду.
14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції впливає на її права як власника земельної ділянки, оскільки фактично земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_2, передана в оренду ФГ "Південне" оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.
ОСОБА_2 вказує, що до неї не перейшли права наймодавця, так як договір оренди належної скаржнику земельної ділянки укладено між ФГ "Південне" та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, тобто ОСОБА_2 позбавлена можливості користуватися власною земельною ділянкою та отримувати орендну плату.
На думку скаржника є помилковим посилання суду апеляційної інстанції на той факт, що оскільки право оренди на всю земельну ділянку позивачем було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.08.2017, то при придбанні частини цієї ділянки Баранець Н.В. повинно бути відомо про обтяження її договором оренди, враховуючи, що скаржником придбана земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, а за позивачем зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3. При цьому, при посвідченні нотаріусом договору купівлі-продажу земельної ділянки за даними державного земельного кадастру не вбачалося, що придбана ОСОБА_2 земельна ділянка утворилася внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що орендується позивачем.
Також скаржник вважає, що оскільки апеляційна скарга, за результатами розгляду якої було закрито апеляційне провадження, подавалася власником земельної ділянки, то є обґрунтованим посилання на постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №393/155/17-4 та від 19.06.2018 у справі №2723/17.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
15. У травні 2017 року Фермерське господарство "Південне" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_3), підписаного 20.12.2006 між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавцем) та ФГ "Південне" (орендар) та укладеного 22.12.2006, який зареєстрований в Олександрійському районному відділенні Кіровоградської регіональної філії ДП державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №443 з урахуванням змін від 22.11.2011 до договору оренди землі №443, укладеного 22.12.2006, зареєстрованих в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 14.12.2011 за №352030004001643, в редакції, викладеній у позовній заяві.
16. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 17.01.2017 про укладення додаткової угоди до договору оренди землі, у якому просив поновити договір оренди землі, зареєстрований 22.12.2006 за №443, зі змінами, зареєстрованими за №352030004001643. До вказаного листа у відповідності до ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" додано додаткову угоду. Відповідач у встановлений місячний строк не відповів на вказаний лист та не підписав додаткову угоду. Враховуючи викладене та відсутність заперечення відповідача, позивач вважає, що відповідно до ст.33 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі поновлено на 5 років на тих самих умовах.
17. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №912/1545/17, позов задоволено частково. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_3), підписаного 20.12.2006 між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавцем) та ФГ "Південне" (орендар) та укладеного 22.12.2006, котрий зареєстрований в Олександрійському районному відділенні Кіровоградської регіональної філії ДП державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №443 з урахуванням змін від 22.11.2011 до договору оренди землі №443, укладеного 22.12.2006, зареєстрованих в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 14.12.2011 за №352030004001643, в редакції позивача за виключенням п. 2 додаткової угоди. В решті позову відмовлено.
Вказані судові рішення були переглянуті в касаційному порядку та залишені без змін постановою Верховного Суду від 18.12.2018.
18. У лютому 2019 року до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася особа, яка не приймала участі у справі і вважає, що її права порушені - ОСОБА_2, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- рішення суду першої та апеляційної інстанції впливають на її права як власника однієї із земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1;
- спірну земельну ділянку вона придбала на підставі договору купівлі - продажу від 06.08.2018 за №2045 у ОСОБА_3, який став власником цієї земельної ділянки 13.07.2018;
- суд не залучив її до участі у справі, а рішення судів про передачу в оренду земельної ділянки ФГ "Південне" впливає на обсяг її прав відносно цієї земельної ділянки;
- вважає, що має право на апеляційне оскарження, оскільки не була залучена до участі у справі, не зважаючи на те, що рішення суду вже переглядалося в апеляційному та касаційному порядку;
- суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення припустився порушень ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 791 Земельного кодексу України, оскільки первинна земельна ділянка припинила існування шляхом її поділу на інші земельні ділянки, тобто відсутній сам предмет оренди - одна із істотних умов договору, що виключає його пролонгацію, про що зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 18.12.2018.
19. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.06.2017 №11-5236/14-17 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га - ріллі із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 126, т.2).
20. Державна реєстрація земельної ділянки відбулася 30.08.2017, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 22, т.3).
21. Поділ земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, відносно якої вирішено спір у справі №912/1545/17, відбувся 21.08.2017 (довідка від 17.11.2017, а.с. 175, т.2). В цей час справа №912/1545/17 перебувала в апеляційній інстанції по розгляду апеляційної скарги на рішення суду від 07.07.2017).
22. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі №П/811/2277/17 за позовом ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладену у листі від 13.09.2017 №Т-17958/0-12124/0/6-17, та зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га за заявою ОСОБА_3 на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 по справі №П/811/2277/17 набрало законної сили 23.02.2018.
23. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області невідкладно виконати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 року у справі №П/811/2277/17 у точній відповідності з резолютивною частиною. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видати окремий наказ щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (а.с. 240-243, т. 2).
24. 05.07.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області було видано наказ №11-4466/14-18-СГ про надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, в тому числі: рілля площею 2,0000 га (кадастровий номер 3520355400:02:002:5057) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (а.с. 29, т.3).
25. Право власності за ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку зареєстровано 12.07.2018, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 30, т.3).
26. 06.08.2018 між ОСОБА_3, та ОСОБА_2 (апелянтом) було укладено договір купівлі - продажу зазначеної земельної ділянки, зареєстрований у державному реєстрі 15.08.2018 (а.с. 31-33, т.3).
27. В подальшому земельна ділянка кадастровий номер 3520355400:02:002:5057 передана в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ "ВЕС -АГРО" на строк до 15.08.2028 (відомості з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а.с. 33, т.3).
VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
28. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що як вбачається із мотивувальної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції, а також постанов апеляційної та касаційної інстанції питання щодо прав та обов`язків апелянта судом не вирішувалося, як не вирішувалося питання прав власності щодо земельної ділянки, яку придбала ОСОБА_2
На час винесення рішення судом першої інстанції - 07.07.2017 та набрання законної сили рішенням у справі №912/1545/17 після перегляду в апеляційній інстанції - 23.10.2017 ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_2 не були власниками частини спірної земельної ділянки, на яку було визнано право оренди за Позивачем (ФГ "Південне") у справі №912/1545/17, тому права апелянта оспорюваним рішенням не були та і не могли бути порушені.
Право оренди на всю земельну ділянку позивачем було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.08.2017 та при придбанні частини цієї ділянки апелянту повинно бути відомо про обтяження її договором оренди.
Щодо надання відповідачем дозволів на розроблення проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 15.06.2017 колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що під час розгляду справи №912/1545/17 в суді першої інстанції правову оцінку було надано Верховним Судом у постанові від 18.12.2018 (а.с. 221, т.2). Факт надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим документом щодо речових прав на земельну ділянку, які виникають лише з моменту прийняття рішення щодо надання у власність (користування) земельної ділянки, укладання відповідного договору та реєстрації такого речового права.
На час прийняття судом оскаржуваного рішення таке право у апелянта не виникло, тому і не могло бути порушене судом.
З огляду на те, що оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника не зачіпає, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2017 у справі №912/1545/17 підлягає закриттю.
VІІ. Позиція Верховного Суду
29. Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.