ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1366/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Шляхово - будівельне управління № 41",
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Лилак Т.Д.)
від 28.08.2018,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Мальченко А.О.)
від 11.02.2019,
за позовом акціонерного товариства "Український будівельно - інвестиційний банк",
до 1)публічного акціонерного товариства "Шляхово - будівельне управління № 41", 2) ОСОБА_1,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: корпорації комунальної корпорації "Київавтодор",
про стягнення 257 847,37 грн,
В С Т А Н О В И В:
у червні 2018 року акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ПАТ "Шляхово-будівельне управління № 41", ОСОБА_1 по 257 847,37 грн, з яких 241 018,00 грн - заборгованість за простроченим кредитом, 5 248, 84 грн - заборгованість за нарахованими та простроченими процентами, 11 580, 53 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" належним чином не виконало зобов`язання за договором № BG/UA/03-2-0954 про надання гарантії від 20.03.2018 щодо повернення суми кредиту та нарахованих відсотків, виконання яких було забезпечено договором поруки № BG/UA/03-2-0954/P1 від 20.03.2018.
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019, позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" на користь АТ "Український будівельно- інвестиційний банк" заборгованість за договором № BG/UA/03-2-0954 про надання гарантії від 20.03.2018 в сумі 255 421,98 грн, з яких 241 018,00 грн - заборгованість за простроченим кредитом, 9 227,05 грн - пеня, 5 176, 93 грн - 28 % річних.
Стягнуто з ОСОБА_1, який є солідарним боржником з ПАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" за договором поруки № BG/UA/03-2-0954/P1 від 20.03.2018 на користь АТ "Український будівельно- інвестиційний банк" заборгованість за договором № BG/UA/03-2-0954 про надання гарантії від 20.03.2018 в сумі 255 421,98 грн, з яких 241 018,00 грн - заборгованість за простроченим кредитом, 9 227,05 грн - пеня та 5 176, 93 грн - 28% річних.
Здійснено розподіл судового збору.
11.03.2019 ПАТ "Шляхово - будівельне управління № 41" подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2018, постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019, в якій просило ці судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судових рішень зазначає те, що господарськими судами не було взято до уваги таке: в позовній заяві відсутні посилання позивача на ст. 625 ЦК України, позивач обґрунтовує позовні вимоги (зокрема, щодо стягнення відсотків) ч. 1 ст. 1054 ЦК України, де передбачено нарахування процентів саме за користування кредитом (абз. 2 арк. 7 позовної заяви); в розрахунку заборгованості позивач зазначає, що відсоткова ставка згідно з кредитним договором - 28%. Однак в цьому ж документі здійснює нарахування 28% за період з моменту коли відбулось кредитування до моменту звернення з позовом до суду; у ч. 2 відповіді на відзив позивач продовжує стверджувати, що відбулось кредитування відповідача у зв`язку з чим у останнього є зобов`язання сплатити проценти саме за користування кредитом за ч. 1 ст. 1054 ЦК України. На думку відповідача - 1 вказані факти беззаперечно свідчать про те, що при визначенні (формулюванні) положень п. 2.1.7 договору термін "проценти" та їх розмір сторони сприймали і ототожнювали саме через призму приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України, а не з огляду на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зазначає і те, що положення п. 2.1.7 договору, який включено у договір за ініціативою позивача, не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору, а тому суду в цьому випадку необхідно було застосовувати тлумачення "contra proferentem" - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. З урахуванням принципу "contra proferentem", суд апеляційної інстанції повинний був тлумачити п. 2.1.7 договору на користь відповідача (проценти за користування кредитом тлумачити через призму ч. 1 ст. 1054 ЦК України, а не за ч. 2 ст. 625 ЦК України). Стверджує, що стягнення з відповідачів 28% річних нарахованих за період з 23.05.2018 до 19.06.2018 є наслідком неправильного застосування норм матеріального права - ч. 2 ст. 625 ЦК України та ігнорування ч. 1 ст. 1054 ЦК України. Вважає, що судами попередніх інстанцій стягнуто заборгованість з принципала не за виконані банком зобов`язання за гарантією, а заборгованість за наданий кредит, а саме - 255 421,98 грн, з якої 241 018,00 грн - заборгованість за простроченим кредитом, 9 227,05 грн - пеня, 5 176,93 грн - 28 річних (проценти за наданий кредит), що суперечить правовій природі гарантії, яка визначена ст. ст. 560-569 ЦК України. На думку відповідача-1, судами не надано належної правової оцінки правовідносинам, які виникли між банком і принципалом за договором гарантії, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та стягнення з принципала заборгованості за прострочений кредит, проценти за ним та пеню. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 20.03.2018 між ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (гарант) і ПАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" (принципал) було укладено договір № BG/UA/03-2-0954, за умовами якого гарант за дорученням принципала надає на користь комунальної корпорації "Київавтодор", банківську гарантію ("гарантія") забезпечення пропозиції на суму 287 000,00 грн згідно з тендерною документацією щодо проведення відкритих торгів на закупівлю: будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту правди на ділянці від вул. Маршала Гречка до вул. Газопровідної у Подільському районі) - код за ДК 021:2015 - 45230000-8.
Гарантія надається на термін до 26.07.2018 і набуває чинності з 26.03.2018. Строк дії цього договору - до 09.08.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Гарантія надається принципалу для подальшої передачі бенефіціару (п.п. 1.2, 1.4 договору).
Згідно з п. 2.1.6 договору принципал зобов`язується протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання копії вимоги з доданими до неї документами, перерахувати гаранту належну до сплати суму згідно з реквізитами, вказаними гарантом у повідомленні про надходження вимог.
Пунктом 2.1.7 договору встановлено, що принципал зобов`язується у разі виконання гарантом зобов`язань за гарантією за рахунок власних коштів, вважається, що відбулося кредитування принципала, і він зобов`язаний сплачувати відсотки з платежів за гарантією в розмірі 28% річних від сплаченої гарантом та невідшкодованої принципалом суми до моменту повного відшкодування на користь гаранта сум, сплачених останнім за гарантією. Строк дії кредиту - 7 календарних днів. Принципал зобов`язаний повернути гаранту суму кредиту та нараховані відсотки не пізніше наступного дня після закінчення строку дії кредиту.
Відповідно до п. п. 2.2.2, 2.2.4 договору гарант зобов`язується у разі порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та отримання письмової вимоги бенефіціара не пізніше 2 (другого) банківського дня повідомити про це принципала і передати йому копію вимоги. Гарант зобов`язується у разі невиконання принципалом умов п. 2.1.7 цього договору перерахувати бенефіціару суму вимоги, яка не може перевищувати суму наданої гарантії, якщо вимога і додані до неї документи відповідають умовам гарантії і надані гаранту до закінчення строку дії гарантії, та повідомити принципала в письмовій формі про виконання зобов`язань за гарантією.
Пунктом 2.4.2 договору встановлено, що гарант має право на зворотну вимогу до принципала в межах суми, сплаченої ним за гарантією, та відсотками, нарахованими у випадку кредитування згідно з п. 2.1.7 цього договору.
За невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9 цього договору принципал сплачує гаранту пеню у розмірі 0,1% процентів від суми невиконання або несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення(п. 4.1 договору).
ПАТ "Шляхово-Будівельне Управління № 41" стало переможцем закупівлі № UA-2018-02-23-000894-b "Капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту правди на ділянці від вул. Маршала Гречка до вул. Газопровідної у Подільському районі" у зв`язку з чим бенефіціаром прийнято та 29.03.2018 опубліковано на веб-порталі рішення про намір укласти відповідний договір з принципалом.
Згідно з п. 6.1 тендерної документації бенефіціара замовник укладає договір про закупівлю з учасником, якого визнано переможцем торгів, протягом строку дії його пропозиції не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Судами встановлено, що останнім днем укладення вказаного договору між бенефіціаром і принципалом є 17.04.2018. Принципал порушив умови проведення торгів, не надав забезпечення виконання договору про закупівлю.
24.04.2018 банк отримав від бенефіціара вимогу № 01-19/12/1481 від 20.04.2018 про настання гарантійного випадку та сплату бенефіціару повної суми гарантії - 287 000,00 грн.
Згідно з наданою гарантією гарант безвідклично та безумовно зобов`язався виплатити бенефіціару суму цієї гарантії, що складає 287 000,00 грн, в тому числі у випадках не підписання учасником, що став переможцем тортів, договору про закупівлю всупереч вимогам тендерної документації; ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після оприлюднення наміру укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
Відповідно до п. 2.2.2 договору гарантії банк направив принципалу повідомлення про отримання вимоги № 1782 від 26.04.2018 з проханням: - перерахувати АТ "УКРБУДІНЕСТБАНК" 287 000,00 грн для забезпечення компенсації суми вимоги згідно з договору № BG/UA/03-2-0954 про надання гарантії від 20.03.2018.
Не отримавши від принципала відповіді на повідомлення № 1782 від 26.04.2018, гарант 04.05.2018, згідно з вимоги бенефіціара № 01-19/12/1481 від 20.04.2018 та договору № BG/UA/03-2-0954 про надання гарантії від 20.03.2018, сплатив на користь бенефіціара 287 000,00 грн за рахунок власних коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 30261 від 04.05.2018, випискою з особового рахунку за 04.05.2018.
Судами встановлено, що в цьому випадку фактично відбулось кредитування відповідача-1 на суму 287 000,00 грн.
15.05.2018 банк надіслав принципалу повідомлення (вимогу) про виконання порушених зобов`язань № 1904 з розрахунком заборгованості за договором гарантії станом на 14.05.2018 та вимогою сплатити прострочену заборгованість.
Відповідач-1 сплатив заборгованість за договором гарантії частково, на суму 50 000,00 грн, з яких 45 982,00 грн - часткова сплата кредитної заборгованості згідно з договором гарантії (меморіальний ордер № 167436 від 22.05.2018), 4 018,00 грн - сплата відсотків згідно з договором гарантії (меморіальний ордер № 167454 від 22.05.2018).
Задовольняючи частково позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, оскільки відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати суми гарантійного платежу за договором № BG/UA/03-2-0954 від 20.03.2018 належним чином не виконав і на момент звернення позивача з цим позовом до суду строк виконання відповідачем - 1 зобов`язання з оплати суми гарантії настав, стягнув, з урахуванням договору поруки № BG/UA/03-2-0954/P1 від 20.03.2018, з відповідачів на користь позивача по 241 018,00 грн заборгованості за простроченим кредитом. Також стягнув з відповідачів на користь позивача по 9 227, 05 грн пені за період з 12.05.2018 до 19.06.2018 згідно з п. 4.1 договору. Дійшовши висновку про те, що сторони в договорі досягли згоди щодо нарахування 28 % річних не лише протягом 7 днів строку дії кредиту, а й після його спливу, тобто протягом всього часу користування кредитними коштами до моменту їх повного відшкодування, стягнув з відповідачів на користь позивача по 5 176,93 грн 28 % річних за період з 23.05.2018 по 19.06.2018.
Проте, повністю погодитися з такими висновками господарськими судів не можна з огляду на таке.
Згідно зі ст. ст. 546, 560, 563, 569 ЦК України банківська гарантія є одним із способів забезпечення зобов`язання боржника перед кредитором та одностороннім правочином, за яким банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником та має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом та боржником.