ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Мамалуй О.О.,
судді: Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелком ЛТД"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019
у складі колегії суддів: Т.А. Верхогляд - головуючий, Н. В. Пархоменко, Л.М. Білецька
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелком ЛТД"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТС АІК - ЕКО"
про стягнення 734 368,37 грн
В С Т А Н О В И В:
у березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укрелком ЛТД" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "ТС АІК-ЕКО" 734 368,37 грн заборгованості за договором поставки № 28 від 05.09.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.09.2017 між ТОВ "Укрелком ЛТД" (постачальник) і ТОВ "ТС АІК-ЕКО" (покупець) було укладено договір поставки № 28, на виконання якого покупець перерахував на рахунок постачальника передплату у сумі 304 500, 00 грн, що становить 30,91 % вартості товару за договором. 01.12.2017 та 30.01.2018 позивач надіслав на адресу відповідачу лист про готовність товару до відвантаження разом з рахунком на оплату № 30 від 30.01.2018. Оскільки відповідач належним чином не виконав п. 2.5 договору поставки № 28 від 05.09.2017, у редакції додаткової угоди № 1 від 15.12.2017, щодо оплати товару (69, 09% вартості товару), на підставі ст. ст. 526, 530, 533, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 198, 216-218 ГК України позивач просив стягнути з відповідача 734 368,37 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.07.2018 позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "ТС АІК-ЕКО" на користь ТОВ "Укрелком ЛТД" 734 368, 37 грн основного боргу, 11 015, 53 грн судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019 рішення місцевого господарського суду скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.
ТОВ "Укрелком ЛТД" подало касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2019, в якій просить вказану постанову скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.
Підставами для скасування постанови апеляційного суду зазначає те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права - ч. ч. 1, 3 ст. 180 ГК України, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 538 ЦК України, абз. 2 ч. 1 ст. 693 ЦК України, порушено норми процесуального права - ст. 86 ГПК України. Посилається на те, що заявлена позивачем сума до стягнення не є попередньою оплатою за товар за договором поставки. Зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо п. 4.11 договору, яким передбачено право покупця бути присутнім при випробуваннях та прийомі товару на заводі-виробнику. Звертає увагу на те, що позивач не позбавляв відповідача такого права і, що саме відповідач таким правом не скористався. Стверджує, що невикористання такого права відповідачем не надає йому права ухилятися від оплати товару. Вказує і на те, що апеляційним судом не було досліджено п. 4.1 договору.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач стверджує, що 70 % вартості товару є саме попередньою оплатою, про що, зокрема, свідчить п. 4.2 договору, за яким термін поставки - 98 календарних днів з моменту отримання першої попередньої оплати. Зазначає про те, що товар до цього часу відповідачу не поставлено. На думку відповідача, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування положень ст. ст. 693, 538 ЦК України до цих правовідносин. ТОВ "ТС АІК-ЕКО" вважає постанову апеляційного господарського суду законною, обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 05.09.2017 між ТОВ "Укрелком ЛТД" (постачальник) і ТОВ "ТС АІК-ЕКО" (покупець) було укладено договір поставки № 28, за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю трансформаторну підстанцію 2КТП-250 кВА (товар), а покупець - прийняти товар та оплатити його.
Найменування, загальна кількість товару, що підлягає поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, видами, марками, типами, а також одиниці виміру, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 та невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).
За п. 2.5 договору, якщо інше не визначено специфікацією до договору, покупець здійснює оплату товару шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника у такому порядку: - 30 % вартості товару - попередня оплата протягом 3 банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку-фактури; - 60 % вартості товару - протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем листа про готовність товару до відвантаження та рахунку на оплату від постачальника; - 10 % вартості товару - протягом 30 банківських днів з дати поставки товару, та отримання рахунку на оплату від постачальника.
Відповідно до пп. 3.1.1 - 3.1.4 п. 3.1 договору до обов`язків постачальника належать: передати у власність покупця товар відповідно до умов даного договору, вимог чинного законодавства України та відповідно до специфікації, затвердженої сторонами; гарантувати якість поставленого товару відповідно до чинних вимог щодо якості, державних стандартів та законодавства України, а також сертифікатів відповідності/якості; разом з товаром передати товаросупроводжувальні документи, зазначені у п. 4.6 договору; виконувати інші обов`язки, передбачені чинним законодавством України та договором.
До обов`язків покупця належать: своєчасне прийняття товару від постачальника та оплата його; виконання інших обов`язків, передбачених законодавством України та договором (пп. 3.2.1 п. 3.2 договору).
За п. 4.2 договору термін поставки - 98 календарних днів від дати отримання першої попередньої оплати.
Пунктом 4.11 договору встановлено, що представник покупця має право бути присутнім при випробуваннях та прийомі товару на заводі-виробнику.
Договір є укладеним з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2017, але в будь-якому разі - до повного виконання обов`язків сторонами, а щодо гарантійних зобов`язань - до повного виконання обов`язків постачальником (п. 10.1 договору).
У п. 10.2 договору сторони погодили, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до умов специфікації № 1 від 05.09.2017, яка є додатком № 1 до договору № 28 від 05.09.2017, постачальник продав, а покупець купив партію товару в такому асортименті: комплектна трансформаторна підстанція 2КТП-250 кВА 6/0,4 кВ з сухими трансформаторами 250кВА ІР21 (виробництва компанії SIEMENS), тип трансформатора - 4GB5426-3DC, марка автоматичних вимикачів (виробництва компанії Schneider Electric) - NSX, кількістю 1 шт. загальною вартістю 985 000,00 грн з ПДВ.
Судами встановлено, що на виконання договору поставки № 28 від 05.09.2017, специфікації № 1 від 05.09.2017 позивачем виставлено відповідачу на оплату рахунок № 253 від 05.09.2017 на суму 985 000,00 грн (а.с. 19, т. 1).
Відповідачем перераховано на рахунок позивача аванс за договором поставки в сумі 304 500,00 грн (30,91% вартості товару), про що свідчить платіжне дорученням № ЕЛ000000334 від 06.09.2017 (а.с. 20, т. 1).
Листом № 170 від 01.12.2017 позивач звертався до відповідача з повідомленням про те, що товар за договором поставки № 28 від 05.09.2017 (комплектна трансформаторна підстанція) буде готовий до відвантаження 05.12.2017. Також, вказаним листом позивач просив відповідача здійснити оплату 60 % вартості обладнання відповідно до п. 2.5 договору (а.с. 21, т. 1).
В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 15.12.2017 до договору поставки № 28 від 05.09.2017, якою внесено зміни до п. 2.5 договору та викладено його у такій редакції: "покупець здійснює оплату товару шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника в такому порядку: - 30 % вартості товару - попередня оплата протягом 3 банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку-фактури; - 70 % вартості товару - протягом 10 банківських днів з моменту отримання покупцем листа про готовність товару до відвантаження та рахунку на оплату від постачальника".
30.01.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 21, в якому повідомив про готовність товару до відвантаження та просив здійснити відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оплату 70 % вартості обладнання згідно з рахунком № 30.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що з урахуванням п. 1 додаткової угоди № 1 від 15.12.2017 до договору № 28 від 05.09.2017, дати отримання покупцем (відповідач) листа про готовність товару до відвантаження разом з рахунком на оплату - 05.03.2018, відповідач мав перерахувати позивачу 70 % вартості товару до 21.03.2018. Встановивши, що відповідач умови договору поставки № 28 від 05.09.2017 в частині оплати товару (70 % вартості товару) належним чином не виконав, взявши до уваги те, що при сплаті відповідачем 30% вартості товару останнім було здійснено переплату на суму 144,13 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 734 368,37 грн.