ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/740/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Добровольського Юрія Станіславовича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., судді Грязнов В.В., Мельник О.В.) та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2018 (суддя Муха М.Є.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Добровольського Юрія Станіславовича
до Жванецької міської ради Кам`янець - Подільського району Хмельницької області
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю:
позивача: Бокуліч В.П . (адвокат)
відповідача: Клюцук В.П. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись у суд з даним позовом, Фізична особа-підприємець Добровольський Юрій Станіславович (далі - позивач), просив визнати протиправним та скасувати рішення 9-ої сесії Жванецької сільської ради Кам`янець - Подільського району Хмельницької області (далі - відповідач) від 18.07.2018 № 7 "Про розгляд звернення ОСОБА_2 " (далі-Рішення).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення прийнято відповідачем в порушення вимог земельного та цивільного законодавства, у зв`язку з чим воно є незаконним, оскільки ним припинено дію договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилався на те, що після припинення дії договору оренди земельної ділянки, відповідач не висловив заперечення щодо продовження його дії, тому договір є поновленим у розумінні вимог частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", а Рішення є незаконним, оскільки відповідач не вправі був припиняти позивачу право користування в односторонньому порядку.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами, згідно свідоцтва про право власності від 01.04.2008 ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі, площею 71,2 кв.м. по АДРЕСА_1 .
18.12.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач отримав в платне користування земельну ділянку із земель запасу відповідача, площею 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1, строком на 5 років, для обслуговування торгівельних приміщень.
09.02.2009 зазначений договір був зареєстрований у встановленому законом порядку.
Суди встановили, що у січні 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив продовжити термін дії договору строком на 25 років, але рішенням відповідача від 13.02.2014 № 4 позивачу було продовжено термін дії договору на три роки та внесено зміни у відповідні пункти договору.
Рішенням відповідача від 12.10.2016 № 1 позивачу було рекомендовано укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки згідно рішення відповідача від 13.02.2014 № 4.
Згідно довідки відповідача від 19.10.2018 № 1954, орендну плату за земельну ділянку позивач сплачував не регулярно та не у розмірі визначеному договором.
Рішенням припинено дію договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, свій висновок мотивував тим, що сторони не уклали додаткову угоду про продовження дії договору оренди земельної ділянки у порядку визначеному законодавством, тому він припинив свою дію 08.02.2014, а скасування Рішення не забезпечить відновлення прав позивача на користування земельною ділянкою на підставі договору, термін дії якого закінчився.
Підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 34 частини першої статті 26 "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Згідно з частиною десятою статті 59 наведеного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічне положення закріплено сторонами у розділі 11 договору.