Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 754/12893/16-ц
провадження № 61-13678св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І.(суддя-доповідач), Журавель В. І., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) – ОСОБА_2 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - житлово-будівельний кооператив "Річковик-2",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" на постанову Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколової В. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" (далі - ЖБК "Річковик-2") про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Первісний позов мотивований тим, що позивач є членом сім`ї та спадкоємцем після смерті свого батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_3 з Пенсійного фонду України за листопад 2014 року йому було нараховано заробітну плату в сумі 9 846,26 грн, яка не була отримана на день смерті. З утриманням військового податку та єдиного соціального внеску до сплати належала сума - 7 943,34 грн, яку позивач просив стягнути на свою користь із відповідача, а також позивач просив стягнути за період з 06 листопада 2014 року по 10 жовтня 2016 року інфляційні втрати в сумі 4 770,77 грн, а також 3% річних у сумі 460,28 грн.
У листопаді 2016 року ЖБК "Річковик-2" звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення неправомірно отриманих коштів.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що ОСОБА_3 за період квітень-листопад 2014 року заробітна плата отримана незаконно, оскільки з 06 квітня 2014 року головою правління був обраний ОСОБА_4, про що були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак ОСОБА_3, використовуючи протокол загальних зборів членів кооперативу від 27 квітня 2014 року, який був рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року визнаний недійсним, відновив дані про себе як голову правління та без законних підстав виплатив собі заробітну плату.
ЖБК "Річковик-2" просив стягнути із ОСОБА_2 30 000 грн неправомірно отриманої заробітної плати ОСОБА_3
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ЖБК "Річковик-2" на користь ОСОБА_2 суму боргу у вигляді невиплаченої заробітної плати померлому ОСОБА_3 у розмірі 7 943,34 грн, інфляційні втрати - 4 770,77 грн, та 3% річних - 460,28 грн. У задоволенні зустрічного позову ЖБК "Річковик-2" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, якому на день смерті належала до виплати заробітна плата у сумі 9 846,26 грн. З відрахуванням єдиного соціального внеску та податків указана сума становить 7 943,76 грн. Оскільки виплата не була проведена своєчасно, суд на підставі статті 625 ЦК України стягнув також інфляційні втрати та 3% річних. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд виходив з того, що ЖБК "Річковик-2" не надано належних та допустимих доказів щодо неправомірності отримання ОСОБА_3 заробітної плати за період квітень-листопад 2014 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року скасовано в частині вирішення позову ОСОБА_2 та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ЖБК "Річковик-2" на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 7 943,34 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. В частині вирішення зустрічного позову рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на підставі статей 1218, 1227 ЦК України заробітна плата, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини. Однак, апеляційний суд не погодився із висновком суду про застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України, якою передбачена відповідальність за порушення зобов`язання, оскільки із заявою про виплату заробітної плати до відповідача ОСОБА_2 звернувся лише 05 травня 2016 року. Рішення в частині вирішення зустрічного позову апеляційний суд вважав законним, обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим обставинам у справі.
Аргументи учасників справи
У березні 2018 року ЖБК "Річковик-2" подав касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 та задовольнити зустрічний позов.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд не врахував, що померлий ОСОБА_3 пропрацював у листопаді 2014 року лише 6 днів. Доводи про те, що ОСОБА_2 звертався до відповідача із вимогою про виплату заробітної плати не підтверджені доказами. На підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 серпня 2015 року голова ЖБК "Річковик-2" ОСОБА_4 31 серпня 2015 року відновив у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційні дані щодо дати його призначення на посаду голови правління ЖБК "Річковик-2", а саме з 06 квітня 2014 року, а не з 2015 року, як зазначено у рішенні апеляційного суду. Таким чином, на момент смерті ОСОБА_3 не був головою правління ЖБК "Річковик-2", а відтак не мав права на отримання заробітної плати. Також, ЖБК "Річковик-2" звертає увагу на ряд процесуальних порушень, а саме: судом було відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідків з підстав того, що це повторне клопотання та від першого клопотання представник ЖБК "Річковик-2" відмовився, однак такої відмови запис судового засідання не містить; позивачем подано клопотання про витребування доказів в порушення частини першої статті 137 ЦПК України вже під час розгляду справи по суті і позивачем не надано доказів неможливості отримати такий доказ самостійно.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині стягнення з ЖБК "Річковик-2" 7 943,34 грн та відмови у задоволенні зустрічного позову ЖБК "Річковик-2". Тому у іншій частині постанова апеляційного суду у касаційному порядку не переглядається.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3
ОСОБА_2 був членом сім`ї ОСОБА_3
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 2016 року спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його син ОСОБА_2