ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 920/403/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 (Агрикова О.В., Чорногуз М.Г., Хрипун О. О.) та рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2018 (Котельницька В.Л.) у справі №920/403/18
за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" про стягнення 240 000,00 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" (далі - Відповідач) про стягнення коштів у сумі 240 000,00 грн як упущеної вигоди, спричиненої неукладенням договору про залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми під час реконструкції нежитлового приміщення для розміщення маслоекстраційних ліній холодного пресування, перерахувавши їх на рахунок спеціального фонду міського бюджету.
2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що Відповідач в порушення вимог чинного законодавства не уклав з Позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв`язку з чим міським бюджетом м.Суми були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі, визначеному нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положенням про пайову участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Суми.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.09.2018 позов задоволено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Суми, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору, а тому неправомірна бездіяльність Відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Суми, який кореспондується зі зверненням Відповідача до Позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Судами не враховано, що проведені Відповідачем роботи, які хоча і мають ознаки внутрішньої реконструкції, проте не є такими роботами, за якими, виходячи з тлумачення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", може бути передбачено обов`язок укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.
8. Суди попередніх інстанцій невірно застосували статті 1, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що вплинуло на правильність висновків про наявність в бездіяльності Відповідача протиправного діяння, яке завдало Позивачу збитки.
9. Судами неправильно застосовано статті 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Позиція Прокурора у відзиві на касаційну скаргу
10. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що за замістом статей 2, 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статей 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.
11. Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" саме на замовника будівництва покладено ініціювання укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, є порушенням зобов`язання.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
12. Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, який здійснюється Відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а, виходячи з норм вказаного Закону, Відповідач є замовником і реконструкція будівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє Відповідача від укладення договору про пайову участь і пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
13. За умовами статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що замовником будівництва (реконструкції) є Відповідач.
15. Відповідно до статті 2 Закону України "Про архітектурну діяльність" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.
15.1. Отже, реконструкція, здійснена Відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням будівництва та забудови, а, виходячи із наведених положень законодавства, Відповідач є замовником і на нього поширюється дія Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
16. Частинами 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Частиною 9 статті 40 цього Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.
За змістом положень частини 1 статті 40 цього Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок пайової участі у розвитку встановлюють органи місцевого самоврядування.
17. Рішенням Сумської міської ради №601-MP від 22.06.2011 затверджено "Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми" (далі - Порядок), який діяв до та на час реєстрації Відповідачем декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
17.1. Пунктом 3.2.1 Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Суми (із змінами, внесеними рішенням Сумської міської ради №3668-МР від 29.10.2014) становить для нежитлових будівель та споруд - 5% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта,
17.2. Відповідно до п. 5.1 Порядку кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Суми сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
18. З огляду на викладене, суди вірно визначили, що аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та умов Порядку дає підстави для висновку, що обов`язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.