ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 927/604/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019
та рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2018
у справі № 927/604/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Теплоресурс"
про стягнення 275 113, 23 грн,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ "Енергетична компанія Теплоресурс" (далі - відповідач) про стягнення 275 113, 23 грн. (186 296,62 грн. пені, 10 507,43 грн 3% річних та 78 309,18 грн. інфляційних втрат).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2018 у справі №927/604/18 (суддя Федоренко Ю.В.) у позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 (колегія суддів: Дикунська С.Я. - головуючий, Жук Г.А., Мальченко А.О.) рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2018 у справі № 927/604/18 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2018 у справі № 927/604/18; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задовольнити в повному обсязі.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень позивач зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" та без дослідження усіх істотних обставин, що мають значення для справи.
За твердженням заявника касаційної скарги, виходячи з аналізу ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", учасниками процедури врегулювання заборгованості, яка включає в себе й списання заборгованості, є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, які включені до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
При цьому, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів включення ТОВ "Енергетична компанія Теплоресурс" до відповідного реєстру, а судами не визначено, на підставі яких доказів відповідач набув статусу учасника процедури врегулювання, та не зазначено підстав щодо застосування ч.3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії".
Відтак, на думку позивача, списання заборгованості ТОВ "Енергетична компанія Теплоресурс" та застосування ч. 3 ст. 7 зазначеного Закону є неправомірним.
Крім того, позивач у касаційній скарзі посилається на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 у справі № 908/3211/16, про те, що для здійснення процедури врегулювання заборгованості, а це - зменшення, списання та/або реструктуризація, необхідною умовою є включення до реєстру обсягів заборгованості теплопостачального підприємства, з метою її врегулювання за домовленістю сторін шляхом вчинення відповідних правочинів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 27.02.2019 касаційну скаргу у справі № 927/604/18 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.
Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2019 у справі № 927/604/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2018 у справі № 927/604/18; розгляд справи призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу позивача від відповідача до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ТОВ "Енергетична компанія Теплоресурс" здійснюється діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі: ліцензії серії АЕ №287148 на виробництво теплової енергії (крім теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках з використанням нетрадиційних або відновлювальних джерелах енергії); ліцензії серії АЕ №287150 на транспортування теплової енергії, ліцензії серії АЕ № 287149 на постачання теплової енергії.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 26.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Енергетична компанія Теплоресурс" (покупець) укладено Договір № 3294/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
За договором поставки в силу приписів ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено, що відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі - споживачами покупця).
Судами також з`ясовано, що продавець згідно п. 2.1 Договору передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 природний газ обсягом до 690 тис. куб. м.
У п. 3.3 Договору сторони погодили, що приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов`язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та азорозподільного/газовидобувного/ газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. 3.4 Договору в редакції Додаткової угоди №9 від 22.10.2015).
Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ і тарифи його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом п. 5.1 Договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір згідно п. 11 набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками й діє в частині поставки газу до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у період з січня по грудень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ за Договором на загальну суму 4 621 138,43 грн., що підтверджується трьохсторонніми актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 698 021,37 грн., від 28.02.2015 на суму 596 447,44 грн., від 31.03.2015 на суму 839 448,72 грн., від 30.04.2015 на суму 294 496,96 грн., від 31.05.2015 на суму 99 402,91 грн, від 30.06.2015 суму 114 431,38 грн., від 31.07.2015 на суму 106 779,18 грн., від 31.08.2015 на суму 83 909,34 грн, від 30.09.2015 на суму 88 222,39 грн., від 31.10.2015 на суму 417 552,64 грн., від 30.11.2015 на суму 591 649,58 грн., від 31.12.2015 на суму 690 776,52 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін, а також газотранспортного підприємства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз".
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Місцевим та апеляційним судами досліджено та встановлено, що станом на 12.01.2016 відповідач розрахувався в повному обсязі за поставлений природний газ у спірному періоді, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, а також наданими відповідачем банківськими виписками.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Енергетична компанія Теплоресурс" 186 296,62 грн. пені, 10 507,43 грн. 3% річних та 78 309,18 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу №3294/15-БО-39 від 26.12.2014 щодо оплати вартості поставленого газу у встановлений Договором строк.
У позовній заяві ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на те, що зобов`язання, які взяв на себе відповідач за умовами Договору були порушені внаслідок несвоєчасного здійснення розрахунку, що є підставою для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих щодо періодів заборгованості, визначених з 15-го числа місяця, що слідує за місяцем поставки природного газу, за виключенням суми боргу, погашеної відповідачем шляхом виконання спільних протокольних рішень та договорів про проведення взаєморозрахунків.
Так, як встановлено судами та було заначено вище, у п. 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.