1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



15 травня 2019 року

м. Київ



Справа № 905/1138/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,



розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2019

та на рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2018

у справі № 905/1138/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ясинуватський машинобудівний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"

про стягнення 546 750, 56 грн., -



ВСТАНОВИВ:



У червні 2018 ТОВ "Торгово-промислова компанія "Ясинуватський машинобудівний завод" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" 469 350 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору № 1746-ДУ від 02.02.2015, 61 528,71 грн. інфляційних втрат та 15 871,85грн. 3 % річних, а всього 546 750, 56 грн.


Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.09.2018 у справі № 905/1138/18 (суддя Лейба М.О.) позов задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача боргу у сумі 469 350 грн., 61 528,71 грн. втрат внаслідок інфляції та 15 871,85 грн. 3 % річних.



Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у справі № 905/1138/18 (судді : Склярук О.І., Гетьман Р.А., Слободін М.М.) рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2018 залишено без змін.



У касаційній скарзі ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2018 у справі № 905/1138/18 скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в позові.



Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями про задоволення заявлених позовних вимог, відповідач посилається на неврахування положень ч. 1 ст. 235 ГК України, згідно якої за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, таким чином судами зазначеної норми не взято до уваги та не дослідження всіх умов договору № 1746-ДУ від 02.02.2015, а саме п. 5.9, яким визначено, зобов`язання постачальника здійснити поставку у відповідності до умов договору, специфікацій до договору забезпечуються оперативно-господарською санкцією.



Також, скаржник зазначає на порушення судами обох інстанцій вимог ч. 1 ст. 237 ГК України, якою передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Враховуючи те, що скаржником у відносинах з позивачем застосовано оперативно-господарську санкцію, яка не скасована у визначеному порядку, внаслідок чого на думку відповідача відсутні підстави для задоволення позову.



У відзиві ТОВ "Торгово-промислова компанія "Ясинуватський машинобудівний завод" просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, як такі що прийняті з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.



Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 касаційну скаргу у справі № 905/1138/18 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 призначено розгляд справи за касаційною скаргою ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" у порядку письмового провадження.



Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.



Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права.



Так, суд касаційної інстанції не погоджується з доводами скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору положень ч. 1 ст. 235 ГК України та ч. 1 ст. 237 ГК України, оскільки враховуючи вимоги ч. 2 ст. 235 ГК України, якою чітко визначено, що до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.





Враховуючи те, що судами встановлено та як вбачається із матеріалів справи, що п. 5.9. договору поставки №1746-ДУ від 02.02.2015, сторони погодили, що зобов`язання постачальника здійснити поставку у відповідності до умов договору, специфікацій до договору забезпечуються оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій, завданих невиконанням договору та збитків з сум, які підлягають сплаті постачальнику. Оперативно-господарська санкція застосовується до постачальника після того, як він не сплатив в строк, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, згідно умов даного договору. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов`язаний письмово повідомити постачальника. Однак умовами зазначеного договору поставки інших оперативно-господарських санкцій не передбачено, зокрема і такої оперативно-господарські санкції, як притримання оплати отриманої продукції.



Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, задовольняючи заявлені позовні вимоги, виходили з наступного.



Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02.02.2015 між ТОВ "Торгово-промислова компанія "Ясинуватський машинобудівний завод" (постачальник) та ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (покупець) укладено договір поставки №1746-ДУ, за умовами якого постачальник в порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами до даного договору, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п.2.2. договору приймання продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості та кількості у відповідності зі звичаєм ділового обігу. Під звичаєм ділового обігу сторони розуміють перевірку дотримання постачальником умов даного договору стосовно кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки продукції у відповідності до Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. №П-6 зі змінами та доповненнями та Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966р. №П-7 зі змінами та доповненнями, в частині, що не суперечить умовам даного договору.

Згідно п.4.1. договору, поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до договору.

Відповідно до п.4.7. договору, датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.

Зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до нього. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції (п.4.8. договору).

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3. договору передбачено, що загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною даного договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору змінюється пропорційне кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору. В будь-якому разі, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 52 000 000 грн. з ПДВ на дату укладання договору. Ціни на продукцію, що постачається постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору.

За умовами п.5.4. договору, розрахунки за продукцію, що постачається постачальником по даному договору здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

5.4.1. протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 даного договору;

5.4.2. - на 210 календарний день з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 даного договору;

5.4.3. конкретні умови оплати за продукцію, поставлену по даному договору, будуть узгоджуватися в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що за специфікаціями від 20.09.2016 та від 08.11.2016 сторонами визначено найменування, кількість, ціну, умови поставки, строки поставки та оплати продукції.

Згідно специфікації від 20.09.2016 сторонами узгоджено, що постачальник постачає покупцю продукцію, загальною вартістю 337 860 грн. з ПДВ 20% у строк до 15.11.2016, а згідно специфікації від 08.11.2016 сторонами узгоджено, що позивач постачає відповідачу товар, загальною вартістю 131 490 грн. з ПДВ 20% у строк до 15.01.2017.

Умови поставки, місце призначення поставки: DDP ("Інкотермс 2010") Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Тернова, б.5.

Розрахунки за продукцію, що постачається постачальником по даним специфікаціям, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.5 специфікацій від 20.09.2016 та від 08.11.2016).


................
Перейти до повного тексту