1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



15 травня 2019 року

м. Київ



Справа № 923/565/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод"

представник позивача - Долгополов О.В., Кучерявий Д.В.

відповідач 1 - Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області

представник відповідача 1 - не з`явився

відповідач 2 - Приватне підприємство "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск"

представник відповідача 2 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Принцевської Н.М. - головуючого, Ярош А.І., Колоколова С.І. від 11 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Херсонської області у складі Пригузи П.Д. від 18 вересня 2018 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. В червні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод" звернулось до місцевого господарського суду з позовом в якому просило визнати недійсним рішення Скадовської міської ради від 28 грудня 2007 року № 407 зі змінами внесеними рішеннями Скадовської міської ради від 30 квітня 2008 року № 486, від 29 травня 2009 року № 769 та визнати недійсним договір оренди від 21 грудня 2009 року земельної ділянки загальною площею 0,9137 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу між вул. Р. Люксембург та вул. Чкалова в м. Скадовськ Херсонської області.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Скадовської міської ради від 28 грудня 2007 року № 407 зі змінами внесеними рішеннями Скадовської міської ради від 30 квітня 2008 року № 486, від 29 травня 2009 року № 769, Приватному підприємству "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" було надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6840 кв.м. у м. Скадовськ в районі центрального пляжу, обмеженому вулицями Чкалова та Р. Люксембург строком на 5 років.

2.1. На підставі зазначеного рішення між Скадовською міською радою та Приватним підприємством "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск" без передбачених законом правових підстав було укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 9137 кв.м., в зв`язку з чим зазначений договір повинен бути визнаним недійсним, оскільки порушує права позивача, як власника майна, розташованого на цій земельній ділянці.

2.2. Крім цього, позивачем зазначено, що відповідачем 2 було виявлено намір знести належну позивачу споруду (солярій), яка розташована на орендованій Приватним підприємством "Фирма "ЮСА Спартанец-Скадовск" земельній ділянці і відвернення такого наміру та його наслідків і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

3.1. Визнано недійсним договір оренди від 21 грудня 2009 року, зареєстрований у Скадовському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 27 січня 2010 року за № 4АА002214-041072800004, земельної ділянки загальною площею 0.9137 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу між вул. Люксембург (Лазурна) та вул. Чкалова в м. Скадовську Херсонської області.

3.2. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що розмір земельної ділянки (0,9137 га), що є об`єктом за оскаржуваним договором оренди, Скадовською міською радою, як уповноваженим законом органом орендодавцем земель комунальної власності, не затверджувався та не визначалися умови спірного договору оренди землі, в зв`язку з чим спірний договір оренди має бути визнаним недійсним, оскільки при його укладанні порушено встановлений законом порядок його укладання.

4.1. При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Скадовської міської ради від 28 грудня 2007 року № 407 зі змінами внесеними рішеннями Скадовської міської ради від 30 квітня 2008 року № 486, від 29 травня 2009 року № 769, суди виходили з того, що вказані рішення на даний час є невиконаними та прав та інтересів позивача не порушують.

5. Щодо обраного позивачем способу захисту суди зазначили, що позивач є власником споруд (соляріїв), які частково знаходяться на земельній ділянці, яку орендує відповідач 2, а тому позивач має право на позов про визнання оскаржуваного договору недійсним і такий спосіб захисту порушеного права є належним та ефективним, оскільки намір знищення належного позивачеві на праві власності майна, обґрунтований наявністю у відповідача 2 саме спірного договору оренди, такий договір порушує законні права та очікування позивача, як власника майна, розташованого на орендованій земельній ділянці.

6. Крім цього, суди вказали, що заява відповідача 2 про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позов подано в межах трирічного строку з моменту коли позивачеві стало відомо про порушення його прав, а саме з того моменту коли Приватне підприємство "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" виявило намір провести демонтаж солярію (2018 рік), адже з часу укладання спірного договору оренди відповідач 2 не вчиняв будь-яких дій, що вказували б на його претензії до чужого майна або території пляжу, на якій таке майно знаходиться.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У березні 2019 року Приватне підприємство "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача 2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Позивач не довів свого права власності на споруди, які знаходяться на території пляжу в м. Скадовську, а суди розглядаючи дану справу порушили норми процесуального права в частині оцінки доказів і вказали про приналежність соляріїв на праві власності саме позивачеві.

9. Право позивача не порушено укладенням спірного договору оренди, а тому таке право і не підлягає захисту шляхом визнання договору недійсним.

10. Позивачем пропущено строк позовної давності, однак суди, внаслідок неправильного застосування приписів Цивільного кодексу України якими врегульовано даний інститут, дійшли висновку про те, що позов подано з дотриманням відповідних строків.

Доводи позивача, викладені ними у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

11. Споруди (солярії) є власністю позивача, що було встановлено в ході розгляду даної справи.

12. Позивач має право на даний позов, обраний спосіб захисту є належним, а строк позовної давності не пропущено.

13. Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильними застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їхнього скасування не має.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

14. Суд відхиляє доводи скаржника, що описані у пункті 8 цієї постанови з огляду на таке.

14.1. Судами встановлено, що позивач - Приватне акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод" починаючи з 1965 року використовує "Пансіонат "Лазурне", що розташований у м. Скадовську Херсонської області за адресою по вул. Р. Люксембург, 1, як заклад оздоровлення та відпочинку для дітей і дорослих у місті-курорті Скадовськ.

14.2. Право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться "Пансіонат "Лазурне" у м. Скадовську Херсонської області за адресою вул. Р.Люксембург, 1, належить позивачеві на праві постійного користування землею відповідно до державного акту серії ХС-ХУІ -1-15 від 12 квітня 1994 року, виданого на підставі рішення Скадовської міської ради від 15 грудня 1993 року № 280, площею 1,98 га.

14.3. 23 січня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Херсонський електромашинобудівний завод" (в подальшому перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод") та Фондом державного майна України було укладено договір купівлі-продажу об`єкта групи Ж - "Пансіонат "Лазурне" шляхом викупу, посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Вербовським В.М., та зареєстрований в реєстрі за № 171.

14.4. Відповідно до пункту 1.1. зазначеного Договору у власність Відкритого акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод" перейшов об`єкт групи Ж - "Пансіонат "Лазурне", розташований за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Р.Люксембург, 1.

14.5. 24 січня 2003 року на виконання умов зазначеного Договору Фонд державного майна України передав, а Відкрите акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод" прийняло за актом приймання-передачі державного майна наступне майно: спальний корпус (літ. А, Е); спальний корпус з навісом (літ. Б, В); їдальня (літ. Г); більярдна-склад (літ. Ж); склад (літ. И); гараж (літ. Й); туалет (літ. Н1); душова (літ. О); трансформаторна (літ. Ф); водонапірна башта № 3; танцювальний майданчик № 4; мощення № І-ІХ; ігровий майданчик № Х; огорожа металева; електроосвітлення; солярії № 1,2,3,4,5.

14.6. Належність "соляріїв" позивачеві (окрім договору) підтверджується також наявними у матеріалах справи актом інвентаризації необоротних активів від 13 серпня 2018 року, інвентаризаційним описом основних засобів та оціночним актом.

15. З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів судами встановлено також, що зазначені солярії знаходяться на пляжній зоні уздовж "Пансіонату "Лазурне".

15.1. Місцезнаходження вказаних соляріїв підтверджується, зокрема:

- наданими Приватним підприємством "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" матеріалами Проекту землеустрою, - на викопіюванні земельної ділянки, що підбиралася для відведення, зазначено знаходження об`єкту з назвою "навес", що розміщений на обраній земельній ділянці, знаходиться за межами вул. Р.Люксембург на пляжній зоні, прилеглій до "Пансіонату "Лазурне";

- наданим Приватним підприємством "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" Звітом про проведення технічного обстеження металевого навісу, розташованого на набережній м. Скадовська між вул. Чкалова та вул. Р.Люксембург;

- наданим позивачем висновком будівельно-технічного дослідження від 20 серпня 2018 року № 115-085, яким підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим №6524710100:01:061:0003 , площею 0,9137 га, виходить за межі вулиці Лазурної у м. Скадовську, а належний позивачеві тіньовий навіс ("солярій"), що позначений під № 1, площею забудови 138,48 кв.м, знаходиться на території вказаної земельної ділянки, що відведена Приватному підприємству "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" за спірним договором оренди.

- листом Скадовської міської ради від 10 травня 2018 № 03-02-851, яким вона повідомила Приватне підприємство "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" про заперечення щодо демонтажу тіньових навісів на території пляжної зони в межах вулиць Лазурна та Чкалова через їх належність до майнового комплексу бази відпочинку "Лазурне".

15.2. Таким чином, при розгляді даної справи (щодо встановлення власника спірних споруд та їх місцезнаходження) судами повністю дотримано вимоги Господарського процесуального кодексу України в частині оцінки зібраних у справі доказів і при цьому такі докази є належними та допустимими, що повністю спростовує твердження скаржника, які наведені ним у касаційній скарзі та описані у пункті 8 цієї постанови.

15.3. Крім цього, відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому намагання скаржника домогтися переоцінки зібраних у справі доказів відхиляються Судом.

16. Стосовно доводів скаржника, що описані у пункті 9 цієї постанови Суд зазначає таке.

16.1. Судами встановлено, що Рішенням Скадовської міської ради від 19 грудня 2007 року № 581 Приватному підприємству "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки площею 0,2260 га в оренду строком на 5 років для обслуговування пляжу, яка розташована в районі санаторію для дітей з батьками "Скадовськ" на території Скадовської міської ради.

16.2. Рішенням Скадовської міської ради від 28 грудня 2007 року № 407 Приватному підприємству "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" пунктом 11.1 було надано згоду на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель житлової та громадської забудови Скадовської міської ради для облаштування пляжу з об`єктами обслуговання орієнтованою площею 684,0 кв.м у м. Скадовську в районі центрального пляжу, обмеженому вулицями Чкалова та Р. Люксембург, строком на 5 років.

16.2.1. На підставі зазначеного рішення, Приватним підприємством "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" у 2008 році було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9137 га в оренду для облаштування пляжу з об`єктами обслуговування.

16.3. Рішенням Скадовської міської ради від 30 квітня 2008 року № 486 було внесено зміни в пункт 11.1. рішення Скадовської міської ради від 28 грудня 2007 року № 407 "Про врегулювання земельних відносин", де помилково записано площу 684,0 кв.м. для облаштування пляжу Приватному підприємству "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск", виправивши на 6840,0 кв.м.

16.4. 29 травня 2009 року рішенням Скадовської міської ради № 769 також було внесено зміни в пункт 11.1. рішення Скадовської міської ради від 28.12.2007 року № 407 "Про врегулювання земельних відносин" та замінено вислів "за рахунок земель житлової та громадської забудови" на "за рахунок земель рекреаційного призначення".

16.5. 21 грудня 2009 року між Скадовською міською радою та Приватним підприємством "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" було укладено договір оренди № б/н, за умовами якого Скадовська міська рада передала, а Приватне підприємство "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" отримало в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,9137 га, у тому числі піски - 0,9137 га, яка знаходиться в районі центрального пляжу між вул.. Р.Люксембург та вул. Чкалова у місті Скадовськ.

16.6. Зазначений договір було підписано Скадовським міським головою на виконання судового рішення, прийнятого Скадовським районним судом Херсонської області від 27 листопада 2009 у справі № 2-1319/09, яким задоволено позов Приватного підприємства "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" до відділу Держкомзему у Скадовському районі, Скадовської міської ради, Скадовського міського голови Гавриша О.В., Скадовського районного відділу регіональної філії ДП "Центр ДЗК" про визнання рішення протиправним і вчинення дій для надання земельної ділянки в оренду, яким, зокрема, зобов`язано міського голову Гавриша О.В. підписати договір оренди земельної ділянки з Приватним підприємством "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск", для облаштування пляжу з об`єктами обслуговування площею 0,9137 га.

16.7. Рішенням Скадовської міської ради від 25.09.2012 року № 384 було внесено зміни в Договір оренди від 21.12.2009 року № б/н, змінивши строк оренди на 10 років з моменту прийняття цього рішення.

16.8. 03 травня 2018 року Приватне підприємство "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" звернулось до Скадовської міської ради з листом № 05-01, в якому повідомило міську раду про те, що ним орендується земельна ділянка території пляжної зони в межах вулиць Лазурна та Чкалова, на якій знаходяться "солярії", які йому не належать та ним не будувались, та які знаходяться в аварійному стані, в зв`язку з чим, Приватне підприємство "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" має намір в період з 10 по 15 травня 2018 року провести їх демонтаж.

16.8.1. У відповідь на вищезазначений лист, Скадовська міська рада листом від 10 травня 2018 № 03-02-851 повідомила Приватне підприємство "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" про заперечення щодо демонтажу тіньових навісів на території пляжної зони в межах вулиць Лазурна та Чкалова через їх належність до майнового комплексу бази відпочинку "Лазурне".

17. Вищезазначений намір Приватного підприємства "Фирма ЮСА Спартанец - Скадовск" демонтувати належний повивачеві тіньовий навіс і став підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

18. Частково задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що позивач є власником споруд (соляріїв), які знаходяться на земельній ділянці, яку орендує відповідач 2, а тому позивач має право на позов про визнання оскаржуваного договору недійсним і такий спосіб захисту порушеного права є належним та ефективним, оскільки намір знищення належного позивачеві на праві власності майна, обґрунтований наявністю у відповідача 2 саме спірного договору оренди, такий договір порушує законні права та очікування позивача, як власника майна, розташованого на орендованій земельній ділянці.

19. Однак, Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

19.1. Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

19.2. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

19.3. Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

19.3.1. Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2018 у справі № 902/1592/15.

19.4. Формулюючи викладені вище висновки, Суд враховує mutatis mutandis висновки Верховного Суду, які він послідовно надає стосовно принципу диспозитивності у господарському судочинстві (постанови Верхового Суду від 08 травня 2018 у справі 922/1249/17, від 06 грудня 2018 у справі № 902/1592/15 та в пунктах 11.1, 11.12 постанови, ухваленої палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2019 у справі № 908/1165/17).

20. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

20.1. Отже, з урахування приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, наведені приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.


................
Перейти до повного тексту