ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2685/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Слободін М.М.)
від 21.02.2019
у справі № 922/2685/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Вовчанського підприємства теплових мереж
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Вовчанського підприємства теплових мереж, в якій просив суд стягнути на свою користь пеню у розмірі 107349,29 грн, 3% річних в сумі 15417,20 грн та інфляційні втрати в розмірі 74043,74 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на неналежне виконання Вовчанським підприємством теплових мереж умов договору купівлі-продажу природного газу №1624/14-БО-32 від 13.12.2013 в частині своєчасної оплати за поставлений газ. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 175, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.12.2018 у справі №922/2685/18 позовні вимоги задоволено повністю. Суд стягнув з Вовчанського підприємства теплових мереж на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у розмірі 107349,29 грн, 3% річних в сумі 15417,20 грн та інфляційні втрати в розмірі 74043,74 грн.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2018 у справі №922/2685/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" та Вовчанським підприємством теплових мереж 13.12.2013 було укладено договір № 1624/14-БО-32 купівлі-продажу природного газу;
- відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору;
- згідно з п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями;
- відповідно до п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві в період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 1850 тис.куб.м, в тому числі по місяцях кварталів визначених в графіку, що міститься в договорі;
- пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3459,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу;
- в подальшому пункт 5.2 договору щодо встановлення ціни викладався в іншій редакції додатковими угодами;
- згідно п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу;
- пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;
- на виконання умов договору ПАТ "НАК "НАфтогаз України" у період з січня 2014 року по грудень 2014 року поставив Вовчанському підприємству теплових мереж природний газ на загальну суму 6014391,09 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, 31.10.2014, 30.11.2014, 31.12.2014;
- Вовчанське підприємство теплових мереж за поставлений у спірний період природний газ оплатило з порушенням визначених у пункті 6.1 договору строків. Остаточна оплата за спожитий газ здійснена у квітні 2015 року;
- оскільки зобов`язання з оплати природного газу Вовчанське підприємство теплових мереж виконувало із порушенням встановлених договором строків оплати, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нарахувало Вовчанському підприємству теплових мереж 107349,29 грн пені, 15417,20 грн 3 % річних, 74043,74 грн інфляційних втрат.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги позивача щодо нарахування відповідачу за несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати за договором купівлі-продажу пені, 3% річних, інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
2.5. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що заборгованість за поставлений природний газ погашено Вовчанським підприємством теплових мереж у повному обсязі станом на 30.04.2015, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", отже неустойка, (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з 30.11.2016 в силу прямого припису наведеного Закону. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 922/2685/18, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України":
- рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", без дослідження усіх істотних обставин справи;
- судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що матеріали справи не містять доказів включення Вовчанського підприємства теплових мереж до реєстру підприємств та організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а відтак застосування частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є неправомірним.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
4.2. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.