У Х В А Л А
6 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 64/229
Провадження № 12-66гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р ., Князєва В. С ., Лященко Н .П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 64/229
за касаційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 травня 2018 року, прийняті за наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на дії Святошинського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт",
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД",
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 770084,59 грн,
ВСТАНОВИЛА:
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29 травня 2018 року відмовив в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на дії Святошинського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28 листопада 2018 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 травня 2018 року скасував; провадження у справі щодо розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на дії Святошинського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзіт" оскаржує дії Святошинського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2014 року у цій справі, які здійснювалися в межах зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судового рішення та виконавчого напису нотаріуса, що відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС Україния) зумовлює розгляд такої скарги за правилами адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року та ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 травня 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзіт" звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 березня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 травня 2018 року.
Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 квітня 2019 року справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, оскільки скаржник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Так, на обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзіт" зазначило про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, оскільки скаржником оскаржуються дії державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні, яке не містить судових рішень, ухвалених судами різних юрисдикцій, що не зумовлює розгляд такої скарги за правилами адміністративного судочинства (частина перша статті 287 КАС України).
Окрім цього, обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що розмежування юрисдикції адміністративних та господарських судів щодо розгляду скарг на рішення (дії, бездіяльність) державного виконавця (іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця) під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання рішення господарського суду та виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення заборгованості за одним й тим самим договором, є виключною правовою проблемою, вирішення якої є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (частина п`ята стаття 302 ГПК України).