У Х В А Л А
6 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 377/231/16-ц
Провадження № 14-232 зц 19
Велика Палата Верховного Суду у складі :
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з касаційною скаргою ОСОБА_12 (далі також - позивачка) на постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року та рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_12 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про відшкодування шкоди, пов`язаної з невиплатою допомоги на оздоровлення за 2016 рік, та
в с т а н о в и л а:
У березні 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області 6 770 грн як відшкодування шкоди, пов`язаної з невиплатою їй допомоги на оздоровлення за 2016 рік.
13 листопада 2018 року Славутицький міський суд Київської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
28 січня 2019 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
У квітні 2019 року позивачка подала касаційну скаргу (вх. № 359/0/255-19 від 23 квітня 2019 року) "до Великої Палати Верховного Суду через Верховний Суд", в якій просить передати справу № 377/231/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року та рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 листопада 2018 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справКонвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. А згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 391 ЦПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
Відкриття касаційного провадження згідно зі статтями 393 і 394 ЦПК України передбачає перевірку правильності оформлення касаційної скарги та дотримання порядку її подання, зокрема сплату судового збору та дотримання строку на касаційне оскарження.
Підстави та порядок передання справи до Великої Палати Верховного Суду передбачені статтями 403 та 404 у параграфі 3 глави 2 розділу V "Касаційний розгляд" ЦПК України. Згідно з вказаними статтями після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи, до Великої Палати Верховного Суду передається справа, а не касаційна скарга.