У Х В А Л А
6 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 1609/6645/12
Провадження № 14-220 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі :
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_12 (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" (далі також - відповідач) про визнання права власності на квартиру
за касаційною скаргою відповідача на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2012 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 29 січня 2018 року і
в с т а н о в и л а:
30 липня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 70,9 кв. м (далі - квартира).
Позов мотивував такими обставинами:
- 5 грудня 2005 року позивач та відповідач уклали договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 4464/62-186(р) житлового комплексу у смт. Восход у м. Ялті (далі - договір пайової участі);
- 20 березня 2012 року сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої зобов`язалися діяти спільно без створення юридичної особи на підставі об`єднання своїх пайових внесків для досягнення спільної мети - будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 ;
- на виконання умов договору пайової участі 14 грудня 2005 року позивач вніс на рахунок відповідача 59 000 доларів США;
- 30 грудня 2008 року виконавчий комітет Полтавської міської ради ухвалив рішення № 465 "Про затвердження актів державних комісій по прийманню в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", яким затвердила акт державної комісії з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщення соціального призначення на АДРЕСА_1 (далі - будинок), замовником якого був відповідач;
- 20 березня 2012 року позивач і відповідач підписали додаткову угоду до договору пайової участі (далі - додаткова угода), згідно з пунктом 3 якої після закінчення будівництва позивачу повинна бути виділена його частка в натурі у вигляді квартири;
- 11 квітня 2012 року позивач і відповідач підписали акт приймання-передачі квартири;
- оскільки відповідач не виконав умов договору пайової участі щодо оформлення документів про право власності на квартиру за позивачем, останній звернувся до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор"", яке листом від 3 липня 2012 року (вих. № 7720) відмовило позивачу у реєстрації права власності на квартиру через невідповідність поданих позивачем документів вимогам законодавства;
- відповідач не виконав обов`язки щодо укладення у письмовій формі договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна та його нотаріального посвідчення, внаслідок чого позивач позбавлений можливості оформити право власності на квартиру.
17 вересня 2012 року Київський районний суд м. Полтави ухвалив рішення, яким позов задовольнив. Мотивував рішення такими обставинами:
- відповідач не виконував обов`язки, передбачені пунктами 9.3 і 9.4 договору пайової участі щодо оформлення документів на квартиру відповідно до вимог чинного законодавства;
- відповідач умисно ухилявся від укладення письмового договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна та його нотаріального посвідчення, що позбавило позивача можливості оформити право власності на квартиру.
3 березня 2017 року Апеляційний суд Полтавської області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2012 року.
15 листопада 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, якою скасував ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 3 березня 2017 року та передав справу на новий розгляду до апеляційного суду.
29 січня 2018 року Апеляційний суд Полтавської області ухвалив постанову, якою змінив рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2012 року, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 392 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України як на підставу задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Мотивував постанову так:
- позивач сплатив відповідачеві за квартиру 297 950,00 грн, а відповідач на виконання договірних зобов`язань передав позивачу квартиру, про що складений акт від 11 квітня 2012 року про виконання умов договору пайової участі;
- умови договору пайової участі та додаткової угоди, а також факт укладення додаткової угоди через чотири роки після введення будинку в експлуатацію підтверджують те, що сторони фактично уклали договір купівлі-продажу майнових прав на новостворене майно. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу майнових прав законом не передбачено;
- на час вирішення спору позивач не набув права власності на квартиру, а тому суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин статтю 392 ЦК України;
- оскільки будинок введений в експлуатацію, і позивач позбавлений можливості в установленому законом порядку на підставі договору про набуття майнових прав на нього зареєструвати за собою право власності на квартиру у цьому будинку, вимога про визнання права власності на квартиру спрямована на захист прав та інтересів позивача, а тому її слід задовольнити;
- частина четверта статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яку просить застосувати відповідач, набрала чинності з 1 січня 2013 року на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів" від 6 грудня 2012 року. Суд відкрив провадження у справі й ухвалив у ній рішення до 1 січня 2013 року за правилами цивільного судочинства, а тому необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо наявності юрисдикції господарського суду.
22 березня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2012 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 19 січня 2018 року й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу мотивує так :
- 16 липня 2012 року Господарський суд Автономної Республіки Крим постановив ухвалу у справі № 502-4/2325-2012 про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача;
- 4 серпня 2016 року Господарський суд Київської області прийняв постанову у справі № 911/5186/14 про визнання відповідача банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- до юрисдикції господарських судів належать усі справи про банкрутство, а також справи з майновими вимогами до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство;
- відповідно до статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" територіальна підсудність господарських справ, підсудних Господарському суду Автономної Республіки Крим, змінена, і розгляд таких справ забезпечується Господарським судом Київської області. На думку відповідача, саме цей суд мав розглядати справу за позовом позивача;
- відповідач не брав участі у судових засіданнях у цій справі, оскільки не був належно повідомлений про судові засідання;
- листи суду, адресовані відповідачу, були помилково вручені посадовій особі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "Будівельна компанія Консоль-Строй ЛТД" - ОСОБА_15, яка на час вручення листів вже не перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Останній і ТзОВ "Будівельна компанія Консоль-Строй ЛТД" знаходяться за однією юридичною адресою, але в різних офісних приміщеннях;