П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 815/6057/17
Провадження № 11-1517апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаЗолотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С ., Лобойка Л. М ., Лященко Н . П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент комунальної власності, Міськрада відповідно) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року (судді Стас Л. В., Турецька І. О., Градовський Ю. М.) у справі № 815/6057/17 за позовом Департаменту комунальної власності до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - Департамент ДАБІ, ДАБІ відповідно), треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, про зобов`язання вчинити діїта
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2017 року Департамент комунальної власності звернувся до суду з позовом до Департаменту ДАБІ про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19 жовтня 2015 року за № ОД142152921344 щодо реконструкції нежитлового підвального приміщення загальною площею 119,20 кв. м без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані та цільового призначення, за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне нежитлове приміщення).
На обґрунтування позову Департамент комунальної власності зазначив, що 14 червня 2017 року в ході інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості встановлено, що у спірному нежитловому приміщенні знаходиться кафе, доступу до вказаного об`єкта посадовим особам позивача не надано. З офіційного веб-сайта ДАБІ позивач дізнався, що відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої відповідачем 19 жовтня 2015 року за № ОД142152921344, відбулася реконструкція спірного нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Диким С. П . прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23 жовтня 2017 року за індексним номером 37713264 про реєстрацію за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 права приватної власності на спірне нежитлове приміщення. Підставою прийняття вказаного рішення вказано договір купівлі-продажу від 23 жовтня 2017 року № 1742. Позивач також зазначив, що відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 25 травня 2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, складається з будівлі літ. "А", загальною площею 2385,4 кв. м, основною площею 1395,4 кв. м, та належить територіальній громаді м. Одеси в особі Міськради.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20 квітня 2018 року позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 серпня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із постановоюсуду апеляційної інстанції, Департамент комунальної власності в касаційній скарзі зазначив, що це судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням всіх обставин справи, а також судом не були належним чином досліджені всі надані докази. На думку скаржника, в цьому випадку спір стосується правомірності дій відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також правомірності проведеної державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 20 грудня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 22 січня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини стосовно доцільності розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
У відзиві на касаційну скаргу третя особа - ОСОБА_6, зокрема, зазначив, що підставою звернення позивача до суду є захист порушеного права власності на спірний об`єкт нерухомого майна - підвальні приміщення, які належать на праві спільної приватної власності йому та ОСОБА_5, вимога щодо скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації є похідною від спору щодо права власності на вказане нерухоме майно. На думку третьої особи, Департамент ДАБІ відповідно до містобудівного законодавства України не наділений обов`язком встановлювати правомірність набуття права власності суб`єктами права на нерухоме майно, а відтак дії відповідача з реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є правомірними, якщо інше не буде доведене позивачем.
Відповідач та інші треті особи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність її часткового задоволення.
Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 19 лютого 2008 року у справі № 2-245/08, яке набрало законної сили 03 березня 2008 року, визнано за ОСОБА_9 право власності на спірне нежитлове приміщення як допоміжне приміщення (підвал).
ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 13 січня 2011 року № 178 прийняла в дарунок від ОСОБА_10 спірне нежитлове приміщення. Як зазначено у цьому договорі дарування, вказане приміщення належить ОСОБА_10 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т. М . 28 січня 2009 року Р№ 343, зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" у книзі 85неж на сторінці 54, номер запису 2139, реєстраційний № 24495754. 07 вересня 2011 року ОСОБА_4 отримала витяг про державну реєстрацію прав на вказане приміщення.
12 жовтня 2015 року ОСОБА_4 згідно з пунктом 4 статті 9 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI"Про адміністративні послуги" подала до Департаменту ДАБІ заяву про надання декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо реконструкції спірного нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, якій присвоєно реєстраційний номер 3422.
16 жовтня 2015 року ОСОБА_4 подала до Департаменту ДАБІ декларацію про готовність об`єкта до експлуатації щодо реконструкції спірного нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, код: 1220.9, категорія складності: ІІ. Ця декларація зареєстрована Департаментом ДАБІ 19 жовтня 2015 року за № ОД142152921344 .
25 лютого 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Н. А., розглянувши подану ОСОБА_4 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 лютого 2016 року, прийняла рішення № 28442406 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_4 на спірне нежитлове приміщення з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_4 продала вказаний об`єкт нерухомого майна ОСОБА_13 (договір купівлі-продажу від 26 квітня 2016 року). У подальшому цей об`єкт нерухомого майна був неодноразово відчужений (договори купівлі-продажу від 05 травня 2017 року, 15 червня 2017 року, 23 жовтня 2017 року).
Вважаючи, що реєстрація Департаментом ДАБІ декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19 жовтня 2015 року за № ОД142152921344 порушує права та інтереси Міськради, Департамент комунальної власності звернувся до адміністративного суду із цим позовом.
Обставини справи її учасники під сумнів не ставлять.
Розглянувши справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що цей спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в цій справі наявний спір про цивільне право, а саме право власності, набуте третіми особами та іншими особами на об`єкт нерухомого майна на підставі оскаржуваної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому заявлені у справі позовні вимоги належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Велика Палата Верховного Суду частково не погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.