У Х В А Л А
06 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 804/2823/16
Провадження № 11-433апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р ., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О . С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги ОСОБА_5 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі № 804/2823/16 за позовом ОСОБА_5 до Національного банку України (далі - НБУ), третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної і моральної шкодита
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до НБУ, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:
- визнати рішення та дії (незарахування до кадрового резерву, відмова в переведенні до центрального апарату, незаконне звільнення з роботи, обмеження у доступі до професії, службової діяльності та посад) НБУ, вчинені на підставі постанови Правління НБУ від 17 березня 2006 року № 96, стосовно позивача незаконними, тобто такими, що завдали дискримінації за ознаками статі, віку, освіти при реалізації права позивача на працю з порушенням положень антидискримінаційного законодавства;
- визнати дискримінацію з боку НБУ стосовно позивача за захищеними ознаками статі, віку, освіти тощо при проходженні і звільненні з державної служби на підставі Положення про формування кадрового резерву на посади державних службовців Національного банку України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 березня 2006 року № 96;
- скасувати наказ НБУ від 26 липня 2016 року № 3202-к про звільнення ОСОБА_5 як такий, що порушує вимоги частини третьої статті 53 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII), частини другої статті 14 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" (далі - Закон № 5207-VI) та положень Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);
- поновити позивача на посаді провідного економіста сектору інспекційних перевірок відділу банківського нагляду Управління Національного банку України в Дніпропетровській області (далі - Управління НБУ) або на посаді економіста в центральному апараті НБУ за умови відсутності вакантних посад в Управлінні НБУ;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу із розрахунку середньомісячної заробітної плати у розмірі 5 990 грн 51коп. (з подальшим коригуванням станом на дату винесення рішення суду);
- стягнути з НБУ на користь позивача матеріальні збитки внаслідок упущеної вигоди через дискримінацію в сумі 325 тис. 920 грн (з подальшим коригуванням станом на дату винесення рішення суду);
- стягнути з НБУ на користь позивача моральну шкоду, завдану прямою дискримінацією та порушенням прав протягом тривалого часу в сумі 38 млн. грн;
Також просила допустити до негайного виконання рішення суду щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заробітної плати за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 09 липня 2018 року задовольнив позов частково: визнав протиправними дії НБУ щодо припинення перебування ОСОБА_5 у кадровому резерві Управління НБУ. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 17 січня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким:
- закрив провадження у справі за позовними вимогами в частині: скасування наказу НБУ від 26 липня 2016 року № 3202-к про звільнення ОСОБА_5 як такого, що порушує вимоги частини третьої статті 53 Закону № 1700-VII, частини другої статті 14 Закону № 5207-VI та положень КЗпП України; поновлення ОСОБА_5 на посаді провідного економіста сектору інспекційних перевірок відділу банківського нагляду Управління НБУ або на посаді економіста в центральному апараті НБУ за умови відсутності вакантних посад в Управлінні НБУ; стягнення з НБУ на користь ОСОБА_5 заробітної плати за час вимушеного прогулу із розрахунку середньомісячної заробітної плати у розмірі 5 990 грн 51 коп. (з подальшим коригуванням станом на дату винесення рішення суду), роз`яснивши позивачу право на звернення з цими позовними вимогами в порядку цивільного судочинства;
- відмовив у задоволенні решти позовних вимог.
Не погодившись з указаною постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.