ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 162/760/17
провадження № 14-550цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д .А., Данішевської В.І ., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.
розглянула у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_13, заінтересовані особи: Камінь-Каширське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, Березичівська сільська рада Любешівського району Волинської області, про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці за касаційною скаргою ОСОБА_13 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів Киці С.І., Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року ОСОБА_13 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці.
2. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_13 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 він народився у с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області та постійно проживає на території цього села, яке згідноз розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22 серпня 1990 року № 378-р включено до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, і постановою КМУ від 23 липня 1991 року № 106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.З 22 серпня 1985 року до 29 грудня 1989 року він навчався у Житомирському сільськогосподарському інституті. Після закінчення навчання він повернувся до свого постійного місця проживання у с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області для подальшого працевлаштування. 06 лютого 1990 року він був прийнятий на посаду бригадира у колишньому колгоспі "Україна" с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області.
3. Згідно зі ст. 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали в цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за два роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
4. Заявник вважав, що має право на пільги, передбачені ст. 55 Закону № 796-XII. У зв`язку із цим ОСОБА_13 звернувся до Камінь-Каширського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою щодо призначення пенсії, однак йому повідомили, що за поданими документами він не має права на застосування зменшення пенсійного віку при призначенні пенсії за віком, оскільки відсутні документи, що підтверджують проживання в зоні добровільного гарантованого відселення не менше трьох років станом на 01 січня 1993 року.
5. За таких обставин ОСОБА_13 просив встановити факт його постійного проживання у с. АДРЕСА_1 Волинської області в період з 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року, посилаючись на те, що встановлення цього факту впливатиме на створення умов для здійснення його прав на пенсію.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2017 року заяву задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, у с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області в період з 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник надав докази, які підтверджують факт його постійного проживання у період з 30 грудня 1989 року по 05 лютого 1990 року у с. Нові Березичі Любешівського району Волинської області на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі ч. 1 ст. 377, п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
9. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що між ОСОБА_13 та Камінь-Каширським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області як суб`єктом владних повноважень існує спір про право на отримання пенсії, який повинен розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У лютому 2018 року ОСОБА_13 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 січня 2018 року, в якій просить скасувати указане судове рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
11. Касаційну скаргу мотивовано тим, що юридична можливість установлення факту постійного проживання особи у визначеному місці, яка породжує для неї певні юридичні наслідки, закріплена положеннями ч. 2 ст. 256 ЦПК України у редакції закону, яка була чинною на момент подання заяви; апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необхідність захисту права заявника на пенсійне забезпечення у порядку адміністративного судочинства.
Щодо меж розгляду судом касаційної скарги
12. 06 березня 2018 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
13. 17 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду.
14. Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
15. 31 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
16. Мотивував тим, що ОСОБА_13 оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
17. 27 листопада 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Позиція інших учасників справи
18. У березні 2018 року від Камінь-Каширського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_13, у якому заявник погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо розгляду цього спору в порядку адміністративного судочинства.
Позиція Верховного Суду
19. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
20. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. ОСОБА_13 обґрунтовував свої вимоги положеннями ст. 11, 14, 55 Закону № 796-XII.
22. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 796-XIIдо потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого (добровільного) відселення - не менше трьох років.