П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 807/559/18 (К/9901/62247/18)
Провадження № 11-1428апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л . М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Рейті С. І.) від 20 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Улицький В. З., судді: Гулид Р. М., Запотічний І. І.) від 04 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним дискримінаційне ставлення до неї з боку Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУНП в Закарпатській області), яке виявилося у її побитті, приниженні її людської гідності за ознакою належності до ромсько/циганської народності під час її перебування у відділенні поліції у смт. В. Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області;
- зобов`язати ГУНП в Закарпатській області вчинити дії щодо публічного вибачення перед позивачкою шляхом здійснення публікації в газеті "Новини Закарпаття".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суди зазначили, що заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
24 вересня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі представник позивачки посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, що вказаний позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.
18 грудня 2017 року працівниками СКП Великоберезнянського відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Олень А. С. та Цигак І. І. було доставлено ОСОБА_3 до Великоберезнянського відділення поліції для надання нею пояснень щодо вчинення її сином ( ОСОБА_3 ) правопорушення, а саме: побиття працівників Великоберезнянського відділення поліції - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . При цьому, позивачку було доставлено у відділення поліції не для надання нею показань у якості свідка, а лише для встановлення певних фактів щодо вчинених протиправних дій її сином.
Зі слів позивачки під час надання ОСОБА_3 пояснень працівниками Великоберезнянського відділення поліції їй спричинено тілесні ушкодження (струс мозгу, забій м`яких тканин голови). Таке поводження супроводжувалось не лише фізичним насиллям, а й дискримінаційним ставленням стосовно ОСОБА_3, оскільки вона належить до ромської національності.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.