1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції




Постанова

Іменем України

16 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 653/1897/16-к

Провадження № 51 - 10604 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:


головуючого Наставного В.В.,

суддів Марчука О.П., Матієк Т.В.,


за участю:

секретаря судового засідання Бражника М.В.,

прокурора Цигана Ю.В.,


розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016230140000577 від 30 березня 2016 року, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фрунзе, Генічеського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 286 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою ОСОБА_1, щодо якого закрито кримінальне провадження, на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 12 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року щодо нього.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 12 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, 21 серпня 2013 року близько 13 години ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем М-2140 д.з. НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Шосе Фрунзівське, м. Генічеськ, Херсонської області в бік с. Фрунзе Генічеського району Херсонської області, в порушення вимог п.п. 10.1,10.4 та 11.3 "Правил дорожнього руху України", затверджених Постановою Кабміну України 10.10.2001 року № 1306, завчасно не зайнявши крайнє ліве положення, в межах смуги обраного напрямку руху, не утримавшись від виїзду на зустрічну смугу руху, розпочав поворот ліворуч на прилеглу територію, виїхавши на зустрічну смугу руху, та безпосередньо перед початком повороту ліворуч не переконався в тому, що на час виконання цього маневру не буде створено небезпеки для інших учасників руху, незважаючи на те, що до місця наміченого маневру наближався автомобіль ВАЗ 21099, який виконував обгін, допустив необачність і не утримався від здійснення повороту ліворуч доти, доки автомобіль ВАЗ 21099 д.з. АР НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 не завершить обгін, що призвело до зіткнення зазначених транспортних засобів та подальшого контактування автомобіля ВАЗ-21099 з деревом.

Внаслідок вказаних подій пасажир автомобіля ВАЗ 21099 д.з НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 249/Г від 04.10.2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я. Інший пасажир цього ж автомобілю ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вказані наслідки знаходяться в причинному зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2018 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області Шабуняєва К.С. задоволено, скасовано вирок суду першої інстанції та на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрито.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить вирок та ухвалу щодо нього скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, не погоджуючись з висновками суду про наявність у його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. Посилаючись на вирок Генічеського районного суду від 11 грудня 2017 року, яким ОСОБА_2 визнано винним і засуджено, вважає, що прямим наслідком (причинним зв`язком) отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ОСОБА_4 стали саме дії іншого водія ОСОБА_2, пасажирами автомобіля якого вони були. Вважає, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України. Також вказує на те, що суд не дав оцінки висновку автотехнічної експертизи № 150/05 від 11.09.2015 року, яким беззаперечно підтверджено його невинуватість, а суд апеляційної інстанції не дав ґрунтованої відповіді на аналогічні доводи апеляційної скарги та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит експерта ОСОБА_5, який склав цей висновок.

Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.


................
Перейти до повного тексту