Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 642/547/17к
Провадження № 51 - 7 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Цигана Ю.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220000001231 від 11 листопада
2016 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2, ст. 135 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки
6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами;
- за ст. 135 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Строк відбування покарання вказано рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 у порядку виконання вироку. Заставу в розмірі 110 240 гривень повернуто
ОСОБА_1
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 : на користь потерпілої ОСОБА_2 500 000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_3 2 400 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 гривень моральної шкоди; на користь держави 5 901 гривню процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він
10 листопада 2016 року приблизно о 22 годині 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "Опель Астра" державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, рухався по вул. Полтавський шлях у м. Харкові зі сторони вул. Дмитрівської у напрямку вул. Євгена Котляра та біля буд. № 52 порушив вимоги пунктів 2.9.а), 10.1. та 12.3. Правил дорожнього руху України, не зорієнтувався в дорожній обстановці, не впевнившись у безпеці свого маневру, змінив напрямок руху вліво і почав маневр обгону автомобіля, який рухався попереду нього в попутному напрямку, та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які в цей час знаходились на проїзній частині у нерухомому стані.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померла в лікарні, а ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 10 листопада 2016 року приблизно о 22 годині 20 хвилин після наїзду на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 біля будинку № 52 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові, усвідомлюючи, що своїми діями він поставив потерпілих у небезпечний для життя стан, маючи можливість надати допомогу, залишив їх без допомоги та залишив місце пригоди.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Недвиженко О.О. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього у зв`язку з істотним порушенням вимог матеріального і процесуального законів та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Вважає судові рішення щодо нього незаконними і необґрунтованими, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що в дорожньо-транспортній пригоді винні також потерпілі, які переходили проїзну частину поза пішохідним переходом, з`явились перед його транспортним засобом зненацька і він не мав технічної можливості попередити дорожньо-транспортну пригоду, він виїхав на середину проїзної частини, оскільки здійснював об`їзд ремонту дороги. Зазначає, що при призначенні покарання суд не врахував, що він раніше не судимий, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав вину і щиро покаявся, відшкодував матеріальну шкоду, що йому вже 64 роки і він має цілий ряд хронічних захворювань, які потребують постійного нагляду лікарів і лікування. Указує на те, що розмір моральної шкоди, яку постановлено стягнути з нього на користь ОСОБА_2 є занадто великим і просить його зменшити, а позовна заява ОСОБА_3 взагалі не підписана, тому суд не мав права стягувати з нього будь-які кошти на користь ОСОБА_3
Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги і просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.