Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 159/2416/17-к
провадження № 51-9222 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Гладкого О.Є.,
захисника в режимі відеоконференції Наконечного В.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Наконечного В.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030110001066 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано виним у тому, що він 10 травня 2017 року, приблизно о 08:00, будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в приміщенні кухні житлового будинку АДРЕСА_1, під час спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2, в ході раптово виниклої між ними сварки, умисно штовхнув потерпілого в груди, від чого він впав на підлогу, після цього наніс потерпілому не менше двох ударів дерев`яною лавкою по голові, спричинивши легкі тілесні ушкодження, в подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою заподіяння смерті ОСОБА_2, наніс один сконцентрований удар ножем господарсько-побутового признання у верхню праву ділянку спини, чим заподіяв тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_2, від якого останній помер.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 11 липня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на упередженість досудового розслідування, що виразилось у небажанні встановити об`єктивну істину у кримінальному провадженні. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведено неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки ряд версій про можливу причетність до вбивства ОСОБА_2 інших осіб проігноровані як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду. Крім того, захисник оспорює наявність моральної шкоди, наголошуючи про надуманість доводів цивільного позову потерпілого у цій частині.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги захисника вбачається, що він, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано в ст. 409 КПК України та ст. 410 КПК України, просить доказам у кримінальному провадженні дати іншу оцінку, ніж ту, яку дали суди першої й апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Проте під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до закону та в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Такий висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, суд першої інстанції зробив на підставі сукупності доказів, зібраних та перевірених у судовому засіданні відповідно до вимог процесуального законодавства, зокрема на підставі показань самого засудженого, потерпілого, свідків, а також даних, що містяться у протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження.
Так, судом було перевірено та відповідно надано оцінку можливій версії щодо причетності до вбивства третьої особи. Із показань свідка ОСОБА_3 випливає, що в кухні на столі у ОСОБА_1 було багато брудного посуду, який останній ніколи не мив, а також враховуючи, що сам ОСОБА_1 висловлювався про характер відвідування його будинку не інакше, як "прохідний двір", то наявність на вказаному посуді відбитків пальців невстановлених осіб цілком логічний, та безумовно не може вказувати на наявність в приміщенні під час вбивства іншої особи з огляду на сукупність інших доказів. У судовому засіданні, на підставі показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, судом ретельно проаналізовано та перевірено таку версію сторони захисту, та спростовано з детальним обґрунтуванням викладених мотивів.
Посилання у касаційній скарзі захисником на той факт, що у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 фізично нездатний заподіяти значної сили удару ножем, в ході судового розгляду спростовані наступними доказами. Так, механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 встановлено із показань самого засудженого, що він надав в ході проведення слідчого експерименту від 12 травня 2017 року, та підтвердив в ході судового розгляду. ОСОБА_1 зазначив, що від третього удару чи то об голову, чи то об підлогу, вказана дерев`яна лавка розламалась, а отже нанесення тілесних ушкоджень дерев`яною лавкою потребує фізичних зусиль.