ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26березня2019 року
м. Київ
справа № 206/2274/15-к
провадження № 51-2048км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Григор`євої І. В., Короля В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
захисника Несінова О. М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурораГрамма О. А. на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2017 року у кримінальному провадженні № 12015040700000244 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Дніпра,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомСамарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено:
- за ч. 2 ст. 307 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна;
- за ч. 2 ст. 309 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
Відповідно до ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2014 року та за сукупністю вироків ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 1 місяць з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
Виключено з обвинувачення епізод від 4 лютого 2015 року щодо незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу (опію ацетильованого) ОСОБА_3 .
Вирішено питання про речові докази та запобіжний захід.
Як установив районний суд, ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК, у невстановлені слідством місці тачас з метою збуту незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого (не менше 1,0603 г), який надалі незаконно зберігаву своїй квартирі в м. Дніпропетровську.
29 березня 2015 року о 13:26 ОСОБА_2, прийнявши пропозицію ОСОБА_4 (особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї), із загальної кількості придбаного опію ацетильованогонезаконно збув останньому за 120 грн цей наркотичний засіб у медичному шприці об`ємом 2 мл.
У цей же день, в період з 17:42 по 18:50 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 працівники поліції на балконі виявили та вилучили медичний шприц об`ємом 5 мл із рідиною коричневого кольору об`ємом 3,9868 г, який віннезаконно придбав і зберігав з метою збуту.
Крім того, ОСОБА_2, будучи особою яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК, у невстановлені слідством місці та час повторно незаконно придбав у невстановленій кількості особливо небезпечнийнаркотичний засіб-канабіс (не менше 23,286 г), який незаконно зберігав у квартирі за місцем проживання без мети збуту.
29 березня 2015 року в період з 17:42 по 18:50 при проведенні обшуку житла ОСОБА_2 в шафі, розміщеній на балконі,працівники поліції виявили та вилучили паперовий згорток із речовиною зеленого кольору в подрібненому стані масою 23,286 г, яку він незаконно зберігав без мети збуту.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 23 лютого 2017 року вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 та ч. 2ст. 309 КК скасував, а кримінальне провадження щодо нього в цій частині закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати.
Цей же вирок у частині виключення із обвинувачення епізоду від 4 лютого 2015 року щодо незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу (опію ацетильованого) ОСОБА_3 суд залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Грамма О.А. просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор стверджує, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів, дослідив лише частину їх у справі та безпідставно визнав недопустимими докази надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні, оскільки, на переконання прокурора, всі вони були зібрані в передбачений законом спосіб. З цих підстав вважає, що висновки апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі про незаконність вироку місцевого суду є необґрунтованими, а постановлене цим судом рішення таким, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурорЧабанюк Т. В. касаційну скаргу підтримала, просила Верховний Суд (далі - Суд) оскаржувану ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник Несінов О. М. з касаційною скаргою не погодився та просив Суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скаргазадоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
За вимогами ст.419 КПКухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
У разі встановлення апеляційним судом обставин, передбачених ст. 284 КПК, рішення про скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження, передбачене ст. 417 КПК, має бути належним чином мотивоване, а такі висновки суду мають бути підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими в суді апеляційної інстанції. Таке рішення має містити встановлені судом першої інстанції обставини, аналіз доказів, які судом першої інстанції було покладено в основу обвинувального вироку, та відповідну власну оцінку, переоцінку таких доказів, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що судом першої інстанції помилково було враховано той чи інший доказ як такий, що підтверджує вину особи, а також висновки щодо належності та допустимості доказів, які, на думку апеляційного суду, не є такими. Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів апеляційним судом в такому випадку є обов`язковим.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положеннями ст. 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини та громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів,а також на припущеннях. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства.Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини та громадянина в кримінальному процесі й ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.