1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


08 травня 2019 року


м. Київ


справа № 202/3268/17

провадження № 61-41463св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.


учасники справи:

позивач – ОСОБА_8 ,

представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач 1 - ОСОБА_4,

представник відповідача 1 - ОСОБА_5,

відповідач 2 - ОСОБА_6,

представник відповідача 2 - ОСОБА_7,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_7, на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Зосименко С. Г. від 06 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П. від 10 липня 2018 року,


ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У травні 2017 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верховецька В. Е., про стягнення боргу за договором позики у розмірі 675 000 грн; 3% річних від простроченої суми у розмірі 20 250 грн; визнання недійсними договорів дарування квартири АДРЕСА_1 та гаража АДРЕСА_2, які укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_6


У березні 2018 року ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 та гараж АДРЕСА_2, та заборонити власнику вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного майна.


Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, так як дозволить відповідачу здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб. У зв`язку з цим, необхідно вжити заходів забезпечення позову.


Короткий зміст ухвали суду першої інстанції


Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року заяву ОСОБА_8 задоволено.


Накладено арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 та гараж АДРЕСА_2, та заборонено будь-яке відчуження вказаного майна.


Місцевий суд, встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача суми позики та визнання договорів дарування недійсними, зробив висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року в частині обраного виду забезпечення позову у вигляді арешту змінено на заборону вчинення дій щодо відчуження чи у будь-який спосіб передачу в чуже володіння квартири АДРЕСА_1 та гаража АДРЕСА_2 , який належить на праві власності ОСОБА_6 та заборонено будь-яке відчуження вказаного майна.


Змінюючи вид забезпечення позову на заборону вчинення дій щодо відчуження спірного майна, апеляційний суд виходив із того, що позивач не навела правових підстав заявляти вимоги про забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на спірне майно, який є найбільш обтяжливим заходом.


Узагальнені доводи касаційної скарги


У серпні 2018 року представник ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.


Касаційна скарга мотивована тим, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди порушили норми процесуального права, не залучивши в установленому законом порядку ОСОБА_6 (власника спірного майна) до участі у справі в якості співвідповідача; не визначили обсягу позовних вимог; не вирішили питання про зустрічне забезпечення. Разом із тим, змінюючи вид забезпечення позову, апеляційний суд не зазначив правових підстав щодо заборони ОСОБА_6 розпоряджатися належним їм майном та яким чином може бути ускладнено виконання рішення суду у разі задоволення позову. Встановлення заборони щодо права розпорядження майном виходить за межі предмета розгляду та є грубим порушенням прав власника на відповідне майно. Тому забезпечення позову є неспівмірним із заявленими вимогами та необґрунтованим.


Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У вересні 2018 року ОСОБА_8 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.


У жовтні 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, погоджуючись з обґрунтуванням доводів касаційної скарги, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_8 про забезпечення позову.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 202/3268/17 з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.


................
Перейти до повного тексту