Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 389/998/17
провадження № 61-42318св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.
учасники справи:
позивач за первинним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1,
представник позивача за первинним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач за первинним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,
представники відповідача за первинним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Знамʼянського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Берднікової Г. В. від 06 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л. від 13 липня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання права власності на Ѕ частини домоволодіння в порядку поділу майна подружжя.
Позов мотивований тим, що з 17 вересня 1988 року він перебував з відповідачем ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду в листопаді 2015 року.
Посилаючись на те, що під час шлюбу сторонами побудовано будинок по АДРЕСА_1, ОСОБА_7 просив визнати за ним право власності на Ѕ частини цього домоволодіння.
У серпні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила поділити спільне сумісне майно подружжя, виділивши їй у власність 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку та господарсько-побутових будівель площею 0,25 га по АДРЕСА_1, а також 1/2 частину фундаменту та льоху, збудованих на вказаній ділянці; визнати будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 її окремою приватною власністю.
Зустрічний позов мотивовано тим, що у 1994 році сторони на ім`я ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 отримали земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,25 га, на якій за спільні кошти розпочали будівництво будинку, звели фундамент під будинок та льох. Зазначене майно є їхньою з колишнім чоловіком спільною сумісною власністю, яка підлягає поділу між ними.
Також ОСОБА_6 зазначала, що у 1995 році її батько за власні кошти придбав невеликий старий будинок по АДРЕСА_1, проте за договором купівлі-продажу покупцем цього будинку виступила вона.
Вказаний будинок з часом було зруйновано і на його місці у 1998 році її батьком за власні кошти, отримані ним від продажу належної йому на праві приватної власності однокімнатної квартири в м. Києві, та силами найманих робітників побудовано двоповерховий будинок з господарсько-побутовими будівлями загальною площею 136,4 кв. м.
З огляду на вказане та посилаючись на те, що з 2010 року сторони припинили спільне проживання, відповідач проживає окремо і з того часу нею за власні кошти в будинку та на подвір`ї по АДРЕСА_1 здійснено значні за вартістю невід`ємні поліпшення, ОСОБА_6 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2018 року первинний позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано за ОСОБА_7 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи первинний позов ОСОБА_7 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6, виходив з того, що будівництво спірного будинку по АДРЕСА_1 завершено під час перебування сторін у шлюбі і будинок зареєстровано на праві власності за відповідачем до припинення шлюбних відносин, а тому вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу. Проведення поточних ремонтних робіт після прийняття будинку в експлуатацію та набуття права власності на нього, а також після припинення шлюбних відносин, не змінює статусу будинку. Вимог про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням ремонтних робіт ОСОБА_6 не заявляла.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_6 права власності на Ѕ частину фундаменту та льоху, збудованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1, а також на Ѕ частину вказаної земельної ділянки, суд виходив з того, що вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_7 у приватну власність шляхом приватизації, і в матеріалах справи відсутні відомості щодо видачі ОСОБА_7 державного акта на право власності на землю та щодо реєстрації права на цю земельну ділянку. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо зведення та наявності на цій земельній ділянці будівель чи споруд. При цьому судом враховано, що у разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 13 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2018 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про задоволення первинного позову ОСОБА_7 та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 389/998/17 із Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області. Зупинено виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що сам факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя, оскільки у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно є особистою приватною власністю. Проте судами не враховано, що позивач будь-яких доказів про участь у будівництві спірного будинку коштами та працею не надав, в той час як нею подано усі необхідні докази такої участі її та її батьків.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що сторони з 17 вересня 1988 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області в листопаді 2015 року.
Згідно договору купівлі-продажу від 26 травня 1995 року ОСОБА_9 придбала у ОСОБА_10 жилий будинок глиноплетений, побілений, жилою площею 19,4 кв. м. по АДРЕСА_1 .
В подальшому, зазначений будинок був зруйнований і на його місці побудовано новий будинок загальною площею 101,7 кв. м, житловою - 70,9 кв. м, який прийнято до експлуатації 19 лютого 2001 року на підставі відповідного акту, затвердженого рішенням виконкому Суботцівської сільської ради народних депутатів № 9 від 22 лютого 2001 року.
Згідно вказаного акту забудову розпочато 10 липня 1995 року і завершено 30 вересня 2000 року.
На підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Суботцівською сільською радою від 23 лютого 2001 року, вказаний будинок зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_9
Також судами установлено, що рішенням Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 21 листопада 1996 року № 91 "Про приватизацію земельних ділянок" ОСОБА_7 безкоштовно у приватну власність передано земельну ділянку площею 0,32 га з них: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 0,25 га та ведення особистого селянського господарства 0,07 га в АДРЕСА_1 з наступною видачею державного акта на право власності на землю.
На забудову земельної ділянки по вул. Квітневій, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_7, виготовлено будівельний паспорт, в якому міститься дозвіл № 87/ 94 на індивідуальне житлове будівництво від 21 липня 1996 року, схематичний план забудови.
При цьому, за інформацією ЗРКП "Бюро технічної інвентаризації" від 29 серпня 2017 року № 186 та ЗМКП "Бюро технічної інвентаризації" від 29 жовтня 2017 року № 445, технічна документація на вказане домоволодіння не виготовлялась, реєстрація права власності на нерухоме майно не проводилась.
Звертаючись до суду з позовами про поділ майна, ОСОБА_7 просив визнати за ним право власності на Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він був придбаний під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, в той час як ОСОБА_6 просила визнати його її особистою приватною власністю, посилаючись на те, що він був збудований за належні їй та її батькам кошти.
Також ОСОБА_6 просила виділити їй у власність 1/2 частину фундаменту та льоху, а також 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.