Постанова
Іменем України
17 квітня2019 року
м. Київ
справа № 1008/1609/12
провадження № 61-29581 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Стрільчука В. А.
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Волохова Л. А., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2012 року Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області та Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі рішення Іванковичівської сільської ради 17 сесії XXIV скликання від 30 вересня 2004 року, ОСОБА_1 отримала державні акти серія НОМЕР_1 (кадастровий номер НОМЕР_2 ) та серія НОМЕР_3 (кадастровий номер НОМЕР_2 ) на право приватної власності на земельні ділянки на території села Іванковичі Васильківського району Київської області загальною площею 0,50 га, у тому числі для ведення особистого селянського господарства - 0,25 га та для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га, державну реєстрацію яких Васильківським районним відділом земельних ресурсів здійснено 01 листопада 2004 року.
Перевіркою законності виділення земельних ділянок, встановлено, що рішення Іванковичівської сільської ради від 30 вересня 2004 року, яким у приватну власність ОСОБА_1 надавались зазначені земельні ділянки, на сесії ради не розглядалися та не приймалися. 16 вересня 2009 року Васильківським міжрайонним прокурором Київської області порушено кримінальну справу
№ 79-814 за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фактом вчинення службовими особами Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області зловживання службовим становищем та службового підроблення при наданні у приватну власність земельних ділянок загальною площею 16,176 га.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від
21 травня 2010 року у справі № 143/10 кримінальну справу № 79-814 за обвинуваченням Іванковичівського сільського голови ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 6 Кримінального-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК України 1960 року)
Зазначеною постановою установлено, що Іванковичівський сільський голова ОСОБА_2 шляхом підроблення рішень сесії Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, незаконно вилучив з державної власності, в особі Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, та надав у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 16,176 га, у тому числі земельну ділянку площею 0,250 га кадастровий номер НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 0,250 га кадастровий номер НОМЕР_2 .
Посилаючись на те, що земельні ділянки, передані у власність ОСОБА_1, вибули з володіння держави, в особі Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, поза її волею, прокурор просив визнати недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки серія НОМЕР_1 (кадастровий номер НОМЕР_2 ) та серія НОМЕР_3 (кадастровий номер НОМЕР_2 ), видані
ОСОБА_1 , скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, загальною площею 0,5 га, вартістю 755 294,26 грн, з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2014 року за заявою Васильківського міжрайонного прокурора Київської області позовні вимоги Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області залишено без розгляду.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2017 року у задоволенні позову Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області до ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги про визнання недійсними державних актів на право власності за земельні ділянки є похідними від вимог про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано оспорювані державні акти. Проте рішення Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області
17 сесії XXIV скликання від 30 вересня 2004 рокупро передачу у власність відповідачу двох земельних ділянок не скасовано у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування їх державної реєстрації. Суд виходив з недоведеності факту підробки рішення Іванковичівської сільської ради 17 сесії XXIV скликання від 30 вересня 2004 року, оскільки постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2010 року є доказом, що був одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, та не має преюдиційного значення при вирішенні питання чи мали місце дії ОСОБА_2 щодо підробки рішення Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області 17 сесії XXIV скликання від 30 вересня 2004 року, та чи вчинені вони цією особою. Крім того суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки виділені відповідачу із земель комунальної власності територіальної громади, а тому доводи прокурора щодо звернення з позовом в інтересах держави є хибними, оскільки Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області представляє тільки територіальну громаду села Іванковичі, а не державу Україна в цілому.
Зважаючи, що у жовтні 2008 року заступник прокурора Київської області направляв голові Іванковичівської сільської ради ОСОБА_2 . протест, а відтак знав про порушення прав територіальної громади, вважав обгрунтованою заяву відповідача про застосування позовної давності, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні позову і за спливом позовної давності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2017 року скасовано та ухвалене нове про часткове задоволення позову.
Визнано недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки серія НОМЕР_1 від 01 листопада 2004 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, та серія НОМЕР_3 від
01 листопада 2004 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, що видані на ім`я ОСОБА_1
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що спірні земельні ділянки вибули з володіння Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області на підставі підробленого рішення, без дотримання процедури передачі земель у власність фізичній особі, що підтверджується матеріалами кримінальної справи № 1-143/10 та постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2010 року, яка набрала законної сили, якими встановлено відсутність протоколу та стенограми засідання Іванковичівської сільської ради 17 сесії XXIV скликання від 30 вересня 2004 року та реєстрації рішення у відповідному реєстрі. У свою чергу відповідач, з огляду на принцип змагальності, доводи прокурора не спростувала, належних та допустимих доказів законності отримання нею спірних земельних ділянок не надала.
Відмовляючи у задоволенні позову з підстав його необгрунтованості, суд першої інстанції помилково застосував за заявлених вимог ще й наслідки спливу позовної давності, не врахувавши, що протест прокурора від 02 жовтня
2008 року мотивовано порушенням земельного та лісового законодавства щодо розпорядження землями лісового фонду без припинення їх права постійного користування, у той час як позов пред`явлено з інших підстав, а саме з підстав підробки рішення Іванковичівської сільської ради, що було виявлено під час проведення перевірки 28 травня 2009 року, від дати проведення якої і необхідно обчислювати позовну давність.
Перевіряючи законність рішення суду у частині відмови у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації земельних ділянок, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанцій про відсутність підстав для задоволення таких вимог з огляду на те, що судове рішення про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки є підставою для скасування запису про їх державну реєстрацію.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2017 року та залишити в силі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2017 року.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин положення частини першої статті 116 та статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки визнання недійсним державного акту на право власності за землю є похідною вимогою від визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого на ім`я ОСОБА_1 було видано спірні державні акти. Оскільки рішення Іванковичівської сільської ради 17 сесії XXIV скликання від 30 вересня 2004 року у встановленому законом порядку не скасовано, апеляційний суд не мав правових підстав для визнання недійсними, виданих відповідачу державних актів.
Крім того рішення апеляційного суду про визнання недійсними державних актів на земельні ділянки не грунтується на належних та допустимих доказах, оскільки протоколи допиту свідків у кримінальній справі № 1-143/10 та постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2010 року не є таким, що доводять обставини підробки ОСОБА_2 рішення Іванковичівської сільської ради 17 сесії XXIV скликання від 30 вересня
2004 року. Інших доказів на підтвердження того, що рішення сільської ради, за яким ОСОБА_1 були передані земельні ділянки не приймалися на сесії сільської ради XXIV скликання, матеріали справи не містять.
Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а тому прокурор не наділений повноваженнями з представництва інтересів територіальної громади відповідного населеного пункту.
Ураховуючи, що сільська рада як представник територіальної громади знала або могла дізнатися про наявні порушення щодо передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_1 з моменту видачі державних актів на право приватної власності на земельні ділянки 01 листопада 2004 року, суд апеляційної інстанції необгрунтовано відхилив заяву відповідача про застосування позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
18 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2018 року касаційне провадження у справі зупинено.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року касаційне провадження у справі поновлено.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення апеляційного суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації актів про право приватної власності
ОСОБА_1 на земельні ділянки не оскаржується, а тому у касаційному порядку не переглядається.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 01 листопада 2004 року
ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2057, згідно якого відповідач набула право власності на земельну ділянку площею 0,250 га, кадастровий номер
НОМЕР_2 , для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у селі Іванковичі Васильківського району Київської області.
01 листопада 2004 року ОСОБА_1 також видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2056, згідно якого відповідач набула право власності на земельну ділянку площею 0,250 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення особистого селянського господарства, у селі Іванковичі Васильківського району Київської області.
Підставою видачі зазначених державних актів на земельні ділянки зазначено рішення Іванковичівської сільської ради 17 сесії XXIV скликання від 30 вересня 2004 року.
02 жовтня 2008 року заступником прокурора Київської області голові Іванковичівської сільської ради ОСОБА_2 . було подано протест за № 07/4-1861 на рішення Іванковичівської сільської ради 17 сесії XXIV скликання від
30 вересня 2004 року, з підстав виявлення порушення вимог земельного та лісового законодавства при відведенні земельних ділянок у власність, у тому числі ОСОБА_1, оскільки проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП "Київлісгосп" загальною площею 7,0 та 3,25 га, розташованих у межах села Іванковичі, переведення їх із земель лісогосподарського призначення до категорії земель житлової та господарської забудови та передачі у приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, не розроблялися.
16 червня 2009 року Васильківським міжрайонним прокурором Київської області порушено кримінальну справу № 79-814 за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 366 КК України, за фактом вчинення службовими особами Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області зловживання службовим становищем та службового підроблення при наданні у приватну власність земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_1
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від
21 травня 2010 року у справі № 1-143/10 кримінальну справу № 79-814 по обвинуваченню Іванковичівського сільського голови ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 6 КПК України 1960 року, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2
Зазначеною постановою установлено, що ОСОБА_2, достовірно знаючи, що на 17 сесії XXIV скликання Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2004 року питання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 не обговорювалося і не вирішувалося, склав та підписав завідомо підроблені рішення 17 сесії XXIV скликання Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області від 30 вересня 2004 року без номерів "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства", завірив їх печаткою сільської ради та видав їх ОСОБА_1
На підставі вказаних рішень ОСОБА_1 одержала державні акти на право приватної власності на земельні ділянки: серія НОМЕР_1 від
01 листопада 2004 року з цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та серія НОМЕР_3 від 01 листопада 2004 року з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 ЗК України, у редакції чинній на дату прийняття рішення про передачу відповідачу у власність земельної ділянки, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.