Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 454/477/17
провадження № 61-4009св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим будинком.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 і в її будинку зареєстрований, ОСОБА_2, який є її колишнім зятем. Однак, відповідач не проживає в її будинку без поважних причин з березня 2016 року. Реєстрація відповідача в будинку порушує права ОСОБА_3 на розпорядження житлом, яке перебуває виключно у її власності. Крім цього, відповідач не приймає участі в утриманні будинку, не дбає про це майно та не проводить оплату за користування ним.
ОСОБА_3 просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 10 вересня 2018 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Відповідач тривалий час користувався спірним приміщенням, але більше двох років не проживає у ньому.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 10 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач був відсутній і не користувався спірним будинком з поважної причини, яка пов`язана з його працевлаштуванням за кордоном та відсутність відповідача не була безперервною.Тому позов не підлягає задоволенню, оскільки вимоги не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, позивач не довела, що порушені її права власника, які підлягають судовому захисту.
Аргументи учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилалася на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач розірвав шлюб з дочкою позивача у 2015 році. Рішенням суду першої інстанції підтверджено той факт, що між сторонами після розлучення з дочкою позивала виник конфлікт, пов`язаний з будинком у якому проживає позивач. Відповідач намагався отримати частку у цьому будинку різними способами, в тому числі через судове рішення. В будинку де проживає Позивач, яка є особою похилого віку, після розірвання шлюбу почали виникати конфлікти побутового характеру, які призведи до погіршення здоров`я та інфаркту позивача. Відповідач сам покинув будинок і з лютого 2016 року проживає у своєї цивільної дружини ОСОБА_4 , яка має у власності квартиру. Цей факт встановлено в рішенні Сокальського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 454/635/17.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року справа призначена до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 . Її дочка і відповідач перебували в шлюбі, у зв`язку з чим останній був вселений до спірного житлового будинку. Позивач як власник житлового будинку надала право користуватися будинком відповідачу. У зазначеному будинку відповідач зареєстрований 22 липня 2002 року. Після розірвання шлюбу з дочкою позивача відповідач залишився проживати у зазначеному будинку. Суди встановили, що відповідач ОСОБА_2 був працевлаштований на підприємстві в Республіці Польща в рамках трудового контракту та працював в період з 02 жовтня 2015 року по 19 вересня 2017 року водієм автобуса. У періоди 18 грудня 2015 року - 08 лютого 2016 року, 12 серпня - 02 жовтня 2016 року, 12 - 23 квітня 2017 року, 28 липня - 10 вересня 2017 року в Польщі він не працював з причини виїзду в Україну. Відповідно до витягу з бази даних про перетин державного кордону України громадянином ОСОБА_2 у період з 01 квітня 2016 року до 01 липня 2017 року підтверджується, що 22 квітня 2017 року відповідач виїхав із території України.