1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25 квітня 2019 року

м. Київ


справа № 530/1035/16-ц

провадження № 61-3290 св19


Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,


учасники справи:


позивач ОСОБА_1,

відповідач - приватне підприємство "Агроекологія",


розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного підприємства "Агроекологія" на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2019 року в складі колегії суддів Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,


ВСТАНОВИВ :


Описова частина


Короткий зміст вимог


У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП "Агроекологія" та просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2008 року, укладений між нею та ПП "Агроекологія".


Поставновою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПП "Агроекологія" задоволено, рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року про задоволення позову скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.


У січні 2019 року ПП "Агроекологія" подало до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача судових витрат, понесених відповідачем у даній справі.


В обґрунтування вимог заяви підприємство зазначало, що за подачу апеляційних скарг на різні судові рішення в даній справі воно сплатило 6886 грн судового збору, який у зв`язку з відмовою в задоволенні позову та відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з позивача на його користь.


Оскільки Полтавський апеляційний суд у своїй постанові від 11 грудня 2018 року не вирішив питання про розподіл судових витрат, підприємство просило ухвалити відповідне додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 6886 грн судового зобру.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2019 року заяву ПП "Агроекологія" задоволено частково, вирішено питання розподілу судових витрат і віднесено понесені ПП "Агроекологія" судові витрати за власний рахунок.


Апеляційний суд виходив із того, що в постанові Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року не вирішено питання про розподіл судових витрат, а тому в частині вимоги про прийняття додаткової постанови заява підлягає задоволенню.


Однак, відповідач шляхом безпідставного та неодноразового оскарження судових рішень у даній справі затягував її розгляд, що свідчить про зловживання наданими процесуальними правам, а тому наявні передбачені частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України правові підстави для відмови в задоволенні вимоги заяви про стягнення з позивача таких судових витрат.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


У лютому 2019 року ПП "Агроекологія" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказане судове рішення.


Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.


Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


У касаційній скарзі підприємство, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про стягнення з позивача на користь відповідача 6886 грн судових витрат.


Відзив на касаційну скаргу


Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Апеляційний суд установив, що в серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.


Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 серпня 2016 року відкрито провадження в даній справі.


ПП "Агроекологія" шість разів без дотримання вимог ЦПК України про сплату судового збору подавало до суду апеляційні скарги на зазначену ухвалу, які після залишення їх без руху для усунення недоліків були повернуті ухвалами апеляційного суду Полтавської області від 27 жовтня 2016 року, 30 березня 2017 року, 07 червня 2017 року, 28 серпня 2017 року, 14 грудня 2017 року в зв`язку з неусуненням недоліків, а саме несплатою судового збору.


Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову.


ПП "Агроекологія" чотири рази без дотримання виомг ЦПК України про сплату судового збору подавало до суду апеляційні скарги на вказану ухвалу.


Так, три з указаних скарг після залишення їх без руху для усунення недоліків ухвалами апеляційного суду Полтавської області від 07 червня 2017 року, 14 грудня 2017 року та від 18 січня 2018 року були повернуті в зв`язку з неусуненням недоліків, а саме несплатою судового збору, а четверта апеляційна скарга була залишена ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2018 року без розгляду в зв`язку з безпідставним затягуванням відповідачем розгляду даної справи по суті.


Усі повторні апеляційні скарги на зазначені ухвали суду першої інстанції були подані ПП "Агроекологія" через такий проміжок часу, за який справа встигала повернутися назад до суду першої інстанції, що спричиняло додаткові затрати часу на неодноразове пересилання справи з першої до апеляційної інстанції кожного разу при надходженні повторної апеляційної скарги та тривалий час позбавляло суд першої інстанції можливості розпочати розгляд даної справи по суті.


Справа розглядалася в судах першої та апеляційної інстанцій більше двох років.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду


Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту