ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №826/9879/16
адміністративне провадження №К/9901/45857/18, К/9901/45858/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 826/9879/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (прийняту у складі головуючого судді - Аблова Є.В.) від 11 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.) від 16 березня 2017 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1.Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішень судів по стягненню та перерахуванню позивачу грошових коштів по судовим рішенням, вказаним в цьому адміністративному позові;
- зобов`язати відповідача відповідно до п.п. 1, 2 ст. 5 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI здійснити нарахування по вказаним судовим справам сум інфляції та компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішеннями суду;
- стягнути з відповідача належну позивачеві за рішеннями судів кошти, з урахуванням інфляції за 2011 - 2015 роки та компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу;
- зобов`язати відповідача, в місячний строк, з дня набрання чинності рішенням суду, надати суду звіт про виконання судового рішення.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після отримання 14.01.2015 та 07.12.2015 пакетів документів з судовими рішеннями (а саме: постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2011 у справі № 2а-164/11, яка набрала законної сили 31.03.2011; постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2012 у справі № 2610/1687/2012, яка набрала законної сили; постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2012 у справі № 2а-35/12, яка набрала законної сили; постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.03.2012 у справі № 2а-290/12, яка набрала законної сили 29.03.2013) та виконавчим листом Голосіївського районного суду міста Києва від 01.12.2014 № 752/16075/14ц (справа № 6-а-752/179/14), матеріалів судової справи № 752/4355/15а, провадження № 2а-752/153/15 (в тому числі постанови суду та виконавчого листа від 30.06.2015) та ухвали суду від 19.10.2015 у справі №6-а-/75246/15), ГУ ДКС України у м. Києві не виплатило грошові кошти, які були присуджені позивачу згідно перелічених рішень судів і виконавчих листів, а тому зазначена бездіяльність є протиправною, а позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2017 року задоволено позовні вимоги частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві щодо тривалого невиконання постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2011 року у справі № 2а-164/11, постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 2610/1687/2012, постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2012 року у справі № 2а-35/12 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року у справі № 2а-290/12 про стягнення та перерахування на користь позивача сум коштів. В решті позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ГУ ДКС України у м. Києві порушено граничні строки виконання судових рішень: постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2011 у справі №2а-164/11, постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2012 у справі №2610/1687/2012, постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2012 у справі №2а-35/12 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 у справі №2а-290/12, що свідчить про бездіяльність при виконанні цих рішень судів щодо стягнення коштів на користь позивача. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДКС України у м. Києві, що полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2011 у справі №2а-164/11, постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2012 у справі №2610/1687/2012, постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2012 у справі №2а-35/12 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 у справі №2а-290/12, оскільки матеріалами справи засвідчується, що відповідач свої обов`язки не виконав і не надав до Казначейства необхідні відомості та матеріали для виконання цих рішень судів про стягнення коштів на користь позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 16 березня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2017 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 27.03.2017 року ОСОБА_1 (касатор 2) подав касаційну скаргу, в якій просить:
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року у справі № 826/9879/16 в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо тривалого невиконання рішень судів - залишити в силі.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року у справі № 826/9879/16 в частині відмови в решті позовних вимог - скасувати.
Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві належні ОСОБА_1 за рішенням судів кошти у загальній сумі 121161, 11 грн., у тому числі за рішенням судів - 113624,09 грн. та 3% грошової компенсації у зв`язку з порушенням строків виконання рішень - 7537,02 грн.
Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві моральну шкоду, нанесену ОСОБА_1 невиконанням протягом понад 8 років судових рішень у сумі 345308 гривень.
Винести постанову, якою зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві здійснити нарахування по вказаним судовим справам сум інфляції та сум компенсації за втрату ОСОБА_1 частини доходів у зв`язку порушення строку перерахування коштів за рішеннями суду.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві нарахувати та виплатити протягом місяця із дня винесення постанови суду сум компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заборгованості по судовим рішенням.
Винести рішення про негайне виконання Постанови суду.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві в місячний строк, з дня набрання чинності рішення суду, надати суду звіт про виконання судового рішення.
У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо участі у розгляді справи ОСОБА_1 .
8. 07.04.2017 року Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (касатор 2) подало касаційну скаргу, в якій просить:
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року у справі № 826/9879/16 в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В іншій частині залишити без змін.
У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо участі у розгляді справи Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України 18 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи сторін, які подали касаційні скарги:
11.1. Касаційні скарги обґрунтовані тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.01.2015 Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві передало ГУ ДКС України у м. Києві для подальшого виконання згідно акта № 1 приймання-передавання за 4-ий квартал 2014 року (перша черга) пакет документів, в тому числі серед них: постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2011 у справі № 2а-164/11 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації на користь позивача коштів в сумі 3 538 грн.; постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2012 у справі № 2610/1687/2012 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача коштів у сумі 58 375,25 грн.; постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2012 у справі № 2а-35/12 про стягнення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача коштів у сумі 12 010,84 грн.; постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 у справі №2а-290/12 про стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача коштів у сумі 4 202 грн.
13. Факт наявності в провадженні ГУ ДКС України у м. Києві матеріалів по виконанню перелічених вище судових рішеннях про присудження сум коштів на користь позивача, визнається відповідачем в тексті його заперечень.
14. Водночас обставини отримання матеріалів по інших судових справах (судові рішення, виконавчих листи та інші документи), які наведені в тексті позовної заяви, відповідач не підтвердив, а документальні докази направлення позивачем таких матеріалів до органів казначейської служби та/або органів виконавчої служби у матеріалах позову відсутні.
15. В лютому 2016 року позивач звернувся до ГУ ДКС України у м. Києві із заявою щодо необхідності чіткого дотримання державних гарантій та фактичного виконання судових рішень.
У відповідь ГУ ДКС України у м. Києві своїм листом від 29.02.2016 № 5-08/387-2568 повідомило позивача про те, що відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 9 розд. VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України, зокрема, за черговістю надходження таких рішень. ГУ ДКС України у м. Києві вищезазначені виконавчі листи згідно акта № 1 приймання-передавання за 4-ий квартал 2014 року (перша черга) прийнято на облік для виконання за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою". Враховуючи викладене, лише після виконання рішень судів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого листа суду, Казначейство здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.
16. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДКС України у м. Києві з порушення строків та з невиконання судових рішень (а саме: постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2011 у справі № 2а-164/11, постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2012 у справі № 2610/1687/2012, постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2012 у справі № 2а-35/12, постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 01.03.2012 у справі № 2а-290/12), виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва від 01.12.2014 № 752/16075/14ц (справа № 6-а-752/179/14) та матеріалів судової справи № 752/4355/15а, провадження № 2а-752/153/15 (в тому числі постанови суду та виконавчого листа від 30.06.2015) та ухвали суду від 19.10.2015 у справі № 6-а-/75246/15), звернувся до суду з даним позовом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
17. Конституція України від 28 червня 1996 року
17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV та ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
19. Відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно п. 3 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
20. Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених п. 3 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості за такими судовими рішеннями врегульований Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою" від 03.09.2014 № 440.
Так, п.п. 3, 4, 13, 15 і 20 цього Порядку передбачено, що рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.
Заявник подає до органу державної виконавчої служби: заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію); копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті або до паспорта яких внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків) та копію паспорта громадянина України.
Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Передача рішень здійснюється відповідальною особою на підставі акта приймання-передавання (додаток). Акти приймання-передавання складаються окремо щодо кожної черги погашення заборгованості.
21. Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.
Згідно п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників під "безспірним списанням" розуміються операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.