ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2019 року
Київ
справа №823/5357/15
адміністративне провадження №К/9901/8819/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року (головуючий суддя - Орленко В.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді - Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.)
у справі № 823/5357/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області,
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. В грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач 1, скаржник, ГУНП в Черкаській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - відповідач 2, УМВС України в Черкаській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, підполковника міліції ОСОБА_1 (М-075786) - слідчого слідчого відділення Звенигородського РВ (з обслуговування Звенигородського району та м. Ватутіне) УМВС (на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку основного працівника ОСОБА_2 06 листопада 2015 року;
1.2. зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Звенигородського відділу поліції, у зв`язку з переходом на службу до поліції.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1 (М-075786) - слідчого слідчого відділення Звенигородського РВ (з обслуговування Звенигородського району та м.Ватутіне) УМВС України в Черкаській області.
2.2. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
2.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що позивачем у встановлений термін виявлено згоду на проходження служби в поліції, що підтверджується поясненнями позивача та показаннями свідка, відповідно до пункту 9 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", та є підставою для прийняття його на службу до поліції, за умови, що він відповідає передбаченим цим Законом вимогам. Крім того, суди попередніх інстанцій вказали, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки рішень, дій або бездіяльності за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, суд позбавлений можливості зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області поновити ОСОБА_1 на посаду слідчого слідчого відділення Звенигородського відділу поліції, у зв`язку з переходом на службу до поліції. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Враховуючи встановлені обставини справи щодо написання і подання позивачем рапорту про прийняття на службу до поліції, з метою повного захисту прав позивача, суди вважали за потрібне зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
4. 14 листопада 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
5. В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління Національної поліції в Черкаській області вказує на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Так, скаржник зазначає, що позивачем не вчинено жодних активних індивідуальних дій, відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", а саме - не звернення до уповноваженої особи (органу)свого безпосереднього керівника у встановлений тримісячний термін з відповідною заявою (натомість заяву подано начальнику кадрів Звенигородського РВ, яка не уповноважена здійснювати звільнення з органів внутрішніх справ), а відтак, відповідач 2 не був обізнаний про бажання позивача проходити службу в поліції. Також скаржником вказано, що службові відносини особи, яка вступає на службу в поліцію, у відповідності до Закону України "Про Національну поліцію", розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського. А відтак, не має причин вважати, що позивач, продовжуючи несення служби до 18.11.2015 року, був фактично допущений до роботи в органах поліції, що і дало підстави для задоволення судами попередніх інстанцій вимог про зобов`язання ГУНП в Черкаській області вирішити питання щодо прийняття позивача на службу до Національної поліції.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
7. 19 січня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло заперечення позивача на подану касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а вказані судові рішення - без змін. Також позивачем зазначається, що відповідачами не дотримано правової позиції Верховного Суду України, згідно якої у випадку ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключається, а включається зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
9. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та поліції з 01 вересня 1994 року.
10. Наказом УМВС України в Черкаській області від 06.11.2015 №312 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 - слідчого слідчого відділення Звенигородського РВ (з обслуговування Звенигородського району та м. Ватутіне) УМВС (на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку основного працівника ОСОБА_2 ) 06 листопада 2015 року звільнено в запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно Закону України "Про Національну поліцію".
11. 18 листопада 2015 року позивачем отримано трудову книжку, витяг з оскаржуваного наказу.
12. Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 10.05.2016 №1323/12/9/01-2016, заява ОСОБА_1 про прийняття на службу в поліцію станом на 07 листопада 2015 року до управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області не надходила.
13. Відповідно до показань свідків безпосереднього керівника позивача,- ОСОБА_3, та колег ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, отриманих судом першої інстанції, керівництвом Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області проводились збори працівників відділу, на яких повідомлялося про ліквідацію територіальних органів внутрішніх справ, і працівникам міліції пропонувалися посади в органах поліції; штатна чисельність слідчих у Звенигородському відділі поліції збільшилась на 3 одиниці. 06 листопада 2015 року позивач разом з іншими працівниками слідчого відділення писав рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у зв`язку з переходом на службу до Національної поліції; 07 листопада 2015 року - рапорт про прийняття на службу до Національної поліції.
14. Згідно пояснень свідка - начальника відділу кадрів Звенигородського РВ УМВС України ОСОБА_6 до відділу надходив рапорт ОСОБА_1 про прийняття на службу до Національної поліції, де останній виявляв бажання проходити службу в поліції; вказаний рапорт був переданий до управління кадрового забезпечення ГУ НП України в Черкаській області.
15. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, встановлено, та підтверджується наявними матеріалами адміністративної справи, що у період з 07 по 18 листопада 2015 року позивач виконував службові обов`язки слідчого Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Зокрема, у вказаний період позивач мав доступ (ключ) до Єдиного реєстру досудових розслідувань, мав у своєму провадженні кримінальні справи, займався розслідуванням кримінальних справ, здійснював слідчі дії.
16. Допуск позивача до виконання службових обов`язків слідчого Звенигородського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області підтверджується:
-матеріалами кримінальних проваджень (кримінальних справ) №12015250140000854, №12015250140000856, які були у провадженні ОСОБА_1 і, які останній розслідував відповідно до діючого законодавства у період з 07.11.2015 по 18.11.2015;
- книга нарядів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, за якою 07.11.2015 та 13.11.2015 ОСОБА_1 заступав в наряди; записами в книзі видачі та прийому озброєння, спеціальних засобів Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.11.2015 та 13.11.2015, які позивач отримував як поліцейський;
- журналом єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Звенигородського відділу поліції, в якому зазначено, що ОСОБА_1, як слідчий поліції, виїзджав на місця подій по повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень;
- показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
17. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.