У Х В А Л А
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 760/20599/15
Провадження № 14-207цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О . С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б. , Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г .,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_10 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2015 року ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_10 суму депозитного вкладу за депозитним договором від 14 січня 2014 року в розмірі 1501500,0 грн, проценти в сумі 168759,95 грн, 3% річних в сумі 6864,08 грн, а всього на загальну суму 2512254,0 грн.
Стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_10 суму депозитного вкладу за депозитним договором від 20 січня 2014 року в розмірі 190000,0 грн, проценти в сумі 44017,64 грн, 3% річних в сумі 961,72 грн, суму боргу з урахуванням інфляції - 2106,16 грн, пеню в сумі 117008,82 грн, а всього на загальну суму 353094,34 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання пророзподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційні скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_10 залишені без задоволення. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року ухвалено додаткове рішення. З ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_10 стягнуто витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 13500, грн.
У червні 2018 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року заяву
ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишено в силі.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що обставини, наведені заявником, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, ПАТ АБ "Укргазбанк",посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву ПАТ АБ "Укргазбанк про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року задовольнити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щопісля ухвалення оскаржуваного рішення, з листа Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 07 червня 2018 року відповідачу стало відомо про неможливість призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи за копіями об`єктів дослідження, а також про відсутність експертних установ в Україні, які можуть проводити такі експертизи, зазначені обставини не були і не могли бути відомі заявнику на день винесення Апеляційним судом м. Києва рішення від 14 грудня 2016 року, про перегляд якого подано заяву. Тому заявник вважає зазначені обставини істотними для справи, такими, що спростовують ухвалене у справі 14 грудня 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва та мають ознаки нововиявлених обставин у розумінні статті 423 ЦПК України. З урахуванням зазначеного, ПАТ АБ "Укргазбанк" вважає висновки апеляційного суду, що наведені банком обставини не є нововиявленими та були предметом розгляду апеляційного суду помилковими.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
14 листопада 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки ОСОБА_10, поданий її представником ОСОБА_11 . Позивачка проти задоволення касаційної скарги заперечила, зазначила, що ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права та є правомірною, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадженнябез повідомлення учасників справи.
Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині п`ятій статті 403 цього Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року справу передано для розгляду Великою Палатою Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 403 ЦПК України.
Обґрунтовуючи зазначену підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду послалася на те, що у суді касаційної інстанції перебували на розгляді справи, предметом оскарження у яких були ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та Верховний Суд під час розгляду таких справ за правилами різних юрисдикцій дійшов різних правових висновків щодо можливого оскарження таких ухвал у касаційному порядку.
У постановах від 17 січня 2019 року у справі № 924/377/16, від 12 березня
2019 року у справі № 922/3184/17, від 19 березня 2019 року у справі № 910/7083/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду переглянув оскаржувані ухвали по суті і погодився з висновками судів про те, що обставини, на які заявники посилались, не є нововиявленими обставинами, у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, касаційний перегляд ухвал про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відбувся по суті.
Водночас, в ухвалах від 16 січня 2019 року у справі № 2-4146/10 (провадження № 61-37309св18) від 17 січня 2019 року у справі № 752/7161/16-ц (провадження № 61-21381св18), від 06 лютого 2019 року у справі № 569/3761/17 (провадження № 61-36301св18), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду прийшов до висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення, оскільки такі не підлягають касаційному оскарженню.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виключною правовою проблемою визначив різний підхід судами касаційної інстанції цивільної та господарської юрисдикції до розуміння та тлумачення ідентичних положень процесуального закону щодо компетенційної складової у понятті терміну "судом, встановленим законом".
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.