Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 518/990/16-ц
провадження № 61-32448св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: - орган опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, виконавчий комітет Новоандріївської сільської ради Ширяївського району Одеської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, виконавчий комітет Новоандріївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що сторони з 20 жовтня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 22 червня 2016 року.
За час перебування у шлюбі, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4, який на час звернення до суду з позовом проживає з батьком в селі Новоандріївка Ширяївського району Одеської області, так як відповідач без її згоди викрав у неї дитину та змінив його місце проживання.
ОСОБА_2 та вся його рідня вчиняють проти ОСОБА_1 заходи фізичного та психологічного тиску (погрожують їй та нацьковують на неї собаку), а дитину - налаштовують проти неї. Повернути їй сина або дати їй поспілкуватися з ним ОСОБА_2 відмовляється.
ОСОБА_1 має постійне місце роботи в комунальній установі "Одеська обласна дитяча клінічна лікарня" та стабільний дохід, чого не має відповідач. ОСОБА_2 не зможе належним чином забезпечити їхнього сина.
ОСОБА_1 просила зупинити виконання рішення Комісії з питань захисту прав дитини Ширяєвської районної державної адміністрації
від 20 квітня 2016 року № 26, що стосується можливості проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення спору; встановити місце проживання дитини ОСОБА_4 з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ; відібрати малолітню дитину - ОСОБА_4 від ОСОБА_2 та передати дитину матері ОСОБА_1 ; в частині відібрання дитини допустити негайне виконання рішення суду; встановити наступний графік побачень батька ОСОБА_2 з дитиною (на вихідні дні: 1-3 субота-неділя з 9:00 години до 18:00 години та в зручний для батька день протягом робочого тижня); присудити кошти на утримання (аліменти)дитини ОСОБА_4 та стягувати їх із батька ОСОБА_2, в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1, треті особи: орган опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, виконавчий комітет Новоандріївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що дитина вже тривалий час проживає з ним, він нікого не викрадав, а забрав сина з дозволу матері. Дитина навчається в школі в 2-му класі, він приділяє, як належить батьку, увагу навчанню та вихованню сина. Вони з сином проживають в будинку, який на праві власності належить його батькам та які надали до Новоандріївської сільської ради заяви-згоди на їх з сином постійне проживання в їх родині, де створенні чудові умови для проживання дитини - власна кімната, ліжко, стіл для навчання, шафа.
Син сам виявив бажання залишитися проживати з ним, оскільки мати проживає з іншим чоловіком, з яким він проживати не хоче.
ОСОБА_2 просив визначити місце проживання дитини -
ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, разом з батьком, ОСОБА_2
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 16 грудня
2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, виконавчий комітет Новоандріївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: орган опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, виконавчий комітет Новоандріївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини задоволено.
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_2
Суд вирішуючи спір між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них залишиться дитина, виходив із рівності прав та обов`язків батька й матері і інтересів неповнолітнього. При цьому суд врахував, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, вік дитини і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, місце роботи та фактичного проживанням, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини - прийшов до висновку, що в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 слід - відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити у повному обсязі.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 16 грудня
2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, виконавчий комітет Новоандріївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів задоволено частково.
Встановлено місце проживання дитини ОСОБА_4 з матір?ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відібрано ОСОБА_4 у батька ОСОБА_2 та повернуто його матері ОСОБА_1
Рішення суду в частині відібрання дитини допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 11 липня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551,20 грн та 610,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, виконавчий комітет Новоандріївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1059 року, якою визначено, що малолітня дитина не повинна бути розлученою зі своєю матір`ю, крім випадків, коли є виключні обставини. Судом апеляційної інстанції не встановлено жодної обставини, які б перешкоджали у визначенні місця проживання дитини разом з матір`ю. Апеляційний суд вказав, що висновок органу опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації суперечить встановленим фактам, вимогам чинного законодавства та інтересам дитини.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
04 липня 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року та залишити в силі рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що не зрозумілим є, чиї саме інтереси були враховані судом апеляційної інстанції.
Апеляційний суд не належним чином оцінив докази, наявні в матеріалах справи, безпідставно визнав висновок органу опіки та піклування Ширяївської районної державної адміністрації таким, що суперечить встановленим фактам, вимогам чинного законодавства та інтересам дитини.
Не врахував думки дитини та її інтереси.
Доводи інших учасників справи:
01 листопада 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року залишити без змін.
Додаткові пояснення заявника:
У жовтні 2018 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ширяївського районного суду Одеської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу да додаткових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.