Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 757/60989/16-ц
провадження № 61-13193св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_3,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Український науково-дослідного інститут цивільного захисту Державної служби України,
представник відповідача - Чистякова Тетяна Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2017 року в складі суддіБатрин О. В. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2017 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Антоненко Н. О., Шкоріної О. І.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Державної служби України (далі - УкрНДІЦЗ ДСУ) про зміну формулювання причин звільнення та стягнення моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона працювала в УкрНДІЦЗ на посаді старшого наукового співробітника відділу моделювання надзвичайних ситуацій науково-дослідного центру інноваційних технологій з 27 червня 2014 року. Перебуваючи у щорічній відпустці, 26 вересня 2016 року вона подала заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України начальнику науково-дослідного центру інноваційних технологій ОСОБА_4, який надав згоду на звільнення та наказав передати заяву до відділу кадрів. У цей же день позивач передала заву про звільнення та отримала обхідний лист, підписаний заступником начальника відділу персоналу УкрНДІЦЗ ОСОБА_5, у якому міститься підпис керівника підрозділу ОСОБА_4, що свідчить про надання ним згоди на звільнення позивача з роботи за власним бажанням. У зв`язку із хворобою матері, яка знаходиться у Сєвєродонецьку Луганської області, позивач виїхала до неї на деякий час для здійснення догляду.
Приїхавши до м. Києва у кінці листопада, позивач отримала від УкрНДІЦЗ два листа, датованих 27 жовтня 2016 року та 08 листопада 2016 року з повідомленням про те, що її звільнено з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 просила суд: визнати незаконним звільнення з підстав, передбачених пунктом 4 статті 40 КЗпП України; змінити формулювання причин звільнення, зазначивши про її звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України з 10 жовтня 2016 року; зобов`язати відповідача внести у трудову книжку відомості про зміну формулювання причин звільнення із зазначенням підстав звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 жовтня 2016 року по день внесення зміни формулювання причин звільнення; стягнути у відшкодування моральної шкоди
5 000,00 грн та покласти на відповідача судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 травня
2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи те, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог доказів не надано, виходив із того, що відповідач при звільненні позивача за пунктом 4 статті 40 КЗпП України дотримався вимог чинного законодавства, зокрема щодо з`ясування причин щодо невиходу ОСОБА_3 на роботу протягом тривалого часу, створення відповідної комісії з метою перевірки вказаних обставин, відібрання пояснень у позивача з приводу причин її невиходу на роботу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 26 вересня 2016 року ОСОБА_3 особисто передала заяву про звільнення за власним бажанням та отримала обхідний лист. Крім того, позивачем були надані докази відсутності на роботі з поважних причин, однак безпідставно не були враховані судами.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У червні 2017 року УкрНДІЦЗ ДСУподав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_3 працювала в УкрНДІЦЗ ДСУ на посаді старшого наукового співробітника відділу моделювання надзвичайних ситуацій науково-дослідного центру інноваційних технологій з 27 червня 2014 року.
Наказом УкрНДІЦЗ від 08 серпня 2016 № 78 "Про відпустки" ОСОБА_3 було надано частину щорічної основної відпустки на 31 календарних днів з 11 серпня по 10 вересня 2016 року та частину щорічної основної відпустки на 28 календарних днів з 11 вересня по 08 жовтня 2016 року.
Отже, з 11 серпня 2016 року по 08 жовтня 2016 року позивач перебувала у відпустці та мала приступити до роботи 10 жовтня 2016 року.
Проте, позивач після закінчення основної щорічної відпустки 10 жовтня