ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа №404/4811/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16133/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 404/4811/16-а (2-а/404/1104/16)
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кругового О.О.., суддів Лукманової О.М., Божко Л.А., -
ВСТАНОВИВ:
01 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ щодо невиплати йому з 01 червня 2015 року раніше призначеної пенсії;
- зобов`язати ГУ ПФУ поновити позивачу виплату пенсії з 01 червня 2015 року у призначеному розмірі;
- зобов`язати ГУ ПФУ виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію, починаючи з 01 червня 2015 року.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що зміна пенсійного законодавства, яке мало місце з 01 квітня 2015 року, має застосовуватись до нових правовідносин в системі пенсійного страхування державних службовців, які виникли після 01 квітня 2015 року, та не може скасовувати право особи на довічно призначену пенсію, яке виникло до набрання чинності змін до пенсійного законодавства.
Також, позивач просив поновити йому строк на звернення до суду з адміністративним позовом. Своє клопотання обґрунтовував тим, що протягом другої половини 2015 року - початку 2016 року у зв`язку з тяжкою хворобою та оперативним втручанням по видаленню грижі у хребті він був позбавлений можливості без сторонньої допомоги вільно рухатись, на підтвердження вказаних обставин позивачем до суду надано лікарняні листи.
Кіровський районний суд м. Кіровограда постановою від 31 жовтня 2016 року задовольнив позовні вимоги:
- визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновив строк звернення до суду із позовом;
- визнав неправомірними дії ГУ ПФУ щодо зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язав ГУ ПФУ відновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01 червня 2015 року відповідно до статті 22 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає йому права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII, Закон про державну службу 1993 року відповідно), тому з цієї дати позивачу повинна бути відновлена виплата пенсії за вислугою років, призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ. При цьому суд визнав поважною причину пропущення строку звернення ОСОБА_1 до суду, оскільки така причина була пов`язана з хворобою та оперативним втручанням по видаленню грижі в хребті і тривалим безперервним відновлювальним лікуванням.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 березня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пункт 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ), яким передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до, зокрема Закону № 3723-XII не містить приписів щодо відновлення виплати пенсії як такої, у тому числі, призначеної на підставі Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, відповідно до частини першої статті 54 Закону № 2262-ХІІ у відповідних редакціях від 01 січня 2016 року та 01 січня 2017 року, пенсії призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ також тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, не виплачуються особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII, Закон про державну службу 2015 року, відповідно). Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ поновлюється.
Водночас суд апеляційної інстанції вказав на обґрунтованість висновку суду першої інстанції про поважність причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення.
01 квітня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ї норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 жовтня 2016 року - залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що з 01 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ підлягає поновленню у зв`язку із відсутністю зазначених у статті 54 зазначеного Закону підстав для її невиплати.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
28 квітня 2017 року від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких пенсійний орган просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване ОСОБА_1 . судове рішення - без змін.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ, отримує пенсію за вислугою років з 08 жовтня 2008 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, працює в Державній екологічній інспекції в Кіровоградській області, на посаді та на умовах передбачених до 01 травня 2016 року Законом про державну службу 1993 року, а з 01 травня 2016 року - Законом про державну службу 2015 року.
З 01 квітня 2015 року позивачу було зупинено виплату пенсії, призначеної у відповідності до Закону № 2262-ХІІ.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про надання інформації про причини припинення виплати пенсії та вимогою поновити виплату пенсії, в разі якщо відсутні законні підстави для припинення її виплати.
Листом від 04 липня 2016 року №522/03.01.19 відповідач повідомив позивача про те, що виплату пенсії було припинено на підставі статті 54 Закону №2262-ХІІ, яка визначає, що пенсія призначена особам відповідно до цього закону (крім інвалідів І та ІІ групи, інвалідів війни ІІ групи та учасників бойових дій, на яких поширюється дія п.1 ст. 10 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у період їх роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченого, зокрема, Законом №3723-ХІІ тимчасово не виплачується. Після звільнення з роботи пенсія відповідно до цього закону поновлюється.
Також суди встановили, що ОСОБА_1 починаючи з липня 2015 року до початку 2016 року перебував на лікуванні та зазнав оперативного втручання з видалення грижі в хребті, не мав змоги самостійно пересуватись (а.с. 42-48).