ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №826/26934/15
адміністративне провадження №К/9901/16931/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Федотова І.В., Чаку Є.В., Оксененка О.М. від 01.08.2017 у справі №826/26934/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправним рішення і дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 002-19551-250215 від 25.02.2015 року;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі відповідно до законодавства за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Трей О.О. за Договором банківського вкладу (депозиту) № 002-19551-250215 від 25.02.2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову та залишити в силі постанову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ є банківською таємницею і позивачу не було відомо про її існування. Скаржник наголошує на тому, що зарахування на депозитний рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідач та третя особа правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 25 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено Договір №002-19551-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США, відповідно до умов якого сума вкладу складає 5000,00 (п`ять тисяч доларів США 00 центів) (п. 1.2), вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний у п. 1.6. цього Договору, та по " 27" березня 2015 року включно (п. 1.3), процентна ставка на суму Вкладу становить 5.5 (п`ять цілих п`ять десятих) процентів річних.
У відповідності до п. 1.6 Договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 1.10. Договору у разі закінчення строку залучення Вкладу, зазначеного в п. 1.3 цього Договору, або в разі дострокового припинення дії цього договору, Вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів №26202704381135, відкритий на ім`я Вкладника в установі Банку.
Згіднокопії платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46422640 від 25.02.2015 року, на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 надійшли грошові кошти у розмірі 5000,00 доларів США, призначення платежу: Переказ коштів від ОСОБА_2 .
У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 року № 71 внесено зміни до рішення № 51 від 02.03.2015 року та запроваджено тимчасову адміністрацію строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року.
У відповідності до наданої суду копії Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 року №147 строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" по 02 жовтня 2015 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02 жовтня 2015 року включно.
Крім того, за результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Кадировим В.В. прийнято наказ від 16 вересня 2015 року №813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" (із змінами, внесеними відповідно до Наказу № 836 від 22.09.2015 року), відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і Договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України 02 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
На офіційному сайті Фонду розміщено оголошення, про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.
У відповідності до наданої суду копії Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. №15 від 05.10.2015 року на час ліквідації АТ "Дельта Банк" обмежено операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у Додатку №1 до цього Наказу на підставі Протоколу засідання комісії з перевірки вкладів від 22.09.2015 року. Серед рахунків, визначений у Додатку №1, також є рахунок Позивача №26301113040634.
Позивач вважаючи протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., оформлене Наказом від 16.09.2015 року №813 в частині визнання Договору банківського вкладу (депозиту) №002-19551-250215 "Найкращий" у доларах США від 25.02.2015 року, укладеного між ним та ПАТ "Дельта Банк", оскільки воно суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує його право на отримання гарантованої суми вкладу, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення відповідача, яке спричинило невнесення позивача, як вкладника Банку до переліку вкладників Банку за вказаним Договором, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, - є протиправним та таким, що порушує право позивача на відшкодування гарантованої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" суми вкладу за рахунок Фонду.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що договір банківського вкладу укладено в період віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних. Укладення правочину у вказаний період призвело до фактичного збільшення гарантованої суми відшкодування коштів вкладників за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Суд апеляційної інстанції також вказав на порушення зарахування коштів на рахунок позивача від іншої особи в порушення пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк".
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.